Рішення Синоду Грузинської Православної Церкви 11.02.21 р. здаються достатньо пересічними, якщо не знати їхніх нюансів та контексту ситуації. Нагадаємо, що в Грузинській Церкві (ГПЦ) Синод включає в себе весь єпископат і його засідання аналогічні значенню Собору в РПЦ.
Для самої Грузії найбільш актуальними здаються питання монастирського комплексу Давид Гареджі та питання вакцинації. Давид Гареджи – це розділений сьогодні азербайджано-грузинським кордоном монастир – значима святиня ГПЦ. Суперечки навколо нього тривають вже не перший рік.
Ставлення до вакцинації в Грузинській Церкві фактично аналогічне тому, яке раніше висловили в інших Помісних Церквах. Питання не носить релігійного характеру, примус до вакцинації неприпустимий, норми біоетики повинні бути дотримані, все інше – справа медиків.
На цьому можна було б втратити інтерес до результатів Синоду, якщо не знати деякі нюанси: половина пунктів в рішенні Синоду пов’язана з атаками на ГПЦ профанарських сил і їхніх західних союзників.
Зокрема: 8-й пункт визначає ставлення Церкви до т.зв. профанарської «групі теологів», яка вже кілька років то вимагає від ГПЦ визнати український розкол, то відставки Патріарха, то навпаки – «розкриває проросійську змову» проти нього ж. Діяльність групи офіційно визнана наклепницькою і спрямованою проти Церкви. Анафеми поки немає, але перший крок в цьому напрямку зроблений…
9-й пункт стосується діяльності митрополита Петра (Цаава). Ієрарх був раніше заборонений в служінні за наклеп на Патріарха Ілію II і інших ієрархів ГПЦ. За прикладом Кураєва, в своєму конфлікті зі священноначалієм він вдався до звинувачень в содомії незгодних з його позицією, не обтяжуючи себе доказами. Крім всього іншого наклепу. Сам владика Петр належить до профанарської ліберальної групи єпископів в ГПЦ і був головним мотором спроб визнання української розкольницької «ПЦУ» в Грузії. Заборонивши митрополита Петра в служінні і позбавивши кафедри, Синод ГПЦ раніше дав йому час на покаяння в монастирі. Однак замість покаяння владика продовжує виступи в ЗМІ з образами на адресу Патріарха і ГПЦ. Відправивши його питання на розгляд до комісії, Синод може перейти до наступних заборон, якщо покаяння так і не відбудеться. Ймовірно, справа йде до позбавлення сану. 5-й і 6-й пункти пов’язані з рішеннями Синоду по Чкондійській кафедрі, яку раніше займав владика Петр.
В 4-му пункті комісії передані ще два скандальних питання: по-перше, справа ще одного наклепника і «викривача» – зарубіжного клірика ГПЦ протоієрея Іллі Чігладзе, регулярного нападника на Патріархію з британських берегів. Сам протоієрей в минулому був відомий своїми антиросійськими заявами, але потім переключився на своє священноначаліє. По-друге, питання священицької хіротонії в Константинопольському Патріархаті (КП) диякона ГПЦ Іраклія (Джінджолава) без жодної згоди грузинської сторони. Явний антиканонічний акт Фанару, що зневажив права ГПЦ, розглядатиме профільна комісія. Нагадаємо, що раніше таким же чином в КП був зведений в сан архімандрита заштатний клірик РПЦ Дорофей (Дбар), який створив слідом за цим в Абхазії розкольницьку «Анакопійську єпархію», що взяла курс на приєднання до Константинополя. Регуляції процедури прийом /виключення в/з ГПЦ кліриків присвячений 10-й пункт.
У 3-му пункті Синод фактично анафематствував псевдоцеркву, створену прозахідними ультралібералами «Гірчі» для звільнення своїх прихильників від служби в армії. Секта відношення до Фанару не має, але створила її партія, що користується підтримкою західних країн, виступаючи в радикальних формах за легалізацію наркотиків, ЛГБТ, евтаназії тощо.
Як ми бачимо, в ряді непримітних пунктів рішення Синоду відображені проблеми, з якими регулярно стикається ГПЦ, піддаючись постійним атакам з боку як профанарських сил, так і місцевих лібералів, часто тісно пов’язаних між собою.
«Слідкуйте за нами в Telegram https://t.me/antiraskol».