Заява архієрейських зборів про недовіру митрополиту Філарету

Час читання: 4хв.

У 1992 році у Житомирі єпископи Української Православної Церкви висловили недовіру митрополиту Філарету (Денисенку), чим засвідчили свою вірність Церкві Христовій та Її канонічному устрою. Цей історичний документ передував доленосному Харківському Архієрейському Собору у тому ж році.

Заява Зборів архієреїв, духовенства, чернецтва, представників православних братств і мирян Української Православної Церкви

(30 квітня 1992 р. м. Житомир)

Ми, українські архієреї, духовенство, чернецтво, представники православних братств і миряни Української Православної Церкви на своїх зборах 30 квітня ц.р. (1992 р. – авт.) у богоспасенному граді Житомирі мали міркування щодо виконання Постанов Архієрейського Собору Руської Православної Церкви від 4 квітня 1992 року про антиканонічні дії і заяви Предстоятеля Української Православної Церкви митрополита Київського і всієї України Філарета на адресу Архієрейського Собору Руської Православної Церкви та інші його антицерковні діяння.

На адресу українських православних архієреїв почали надходити повідомлення про глибоке обурення христолюбивців тональністю і суттю наклепницьких заяв митрополита Філарета (Денисенка).

Віруючі схвильовані долею Православ`я і УПЦ у зв`язку з розкольницькою діяльністю Предстоятеля УПЦ, організацією ним антицерковної кампанії у засобах масової інформації, наклепницькими вигадками на адресу Освяченого Архієрейського Собору Матері-Церкви, прагненням митрополита Філарета перевести у політичну площину суто внутрішньоцерковне питання про дарування канонічної автокефалії Українській Православній Церкві, спаплюження  українських архієреїв, котрі виступили проти спроб митрополита Філарета розколоти Православну Церкву з середини, що послабляє її благодатну єдність перед римсько-католицькою експансією.

У багатьох парафіях УПЦ не згадують ім`я митрополита Філарета за богослужінням: у такий спосіб православне духовенство і миряни відмежовуються від антицерковних діянь митрополита Філарета.

Заслухавши повідомлення Преосвященних Архіпастирів, духовенства, чернецтва, мирян, представників Українських православних братств про обстановку, що склалася у результаті антицерковних дій митрополита Філарета, всебічно вивчивши заяву останього на прес-конфернеції в Укрінформагенстві, у проповідях і розмовах з духовенством, керуючись постановою Архієрейського Собору Матері-Церкви 4.04.92 р., вимогами канонічної дисципліни і православного віровчення, збори архієреїв, духовенства, чернецтва, представників православних братств і мирян УПЦ заявляють рішучий протест митрополиту Філарету в зв`язку з його наклепами на адресу Архієрейського Собору Матері-Церкви, її Священночалія та українських єпископів, котрі бережуть благодатну єдність Матері-Церкви; закликають увесь український єпископат, духовенство, чернецтво і мирян твердо встати на позиції канонічних Постанов Архієрейського Собору Матері-Церкви 4.04.92 р. і, щоб убезпечитися «напівавтокефального» розколу, скеровуватися ними у своїй пастирській діяльності і християнському житті; висловлюють свою недовіру митрополиту Філарету в зв`язку з його свідомою оманою Отців Архієрейського Собору Матері-Церкви, коли він пообіцяв перед Хрестом і Євангелієм залишити пост Предстоятеля УПЦ добровільно, одначе після повернення до Києва відмовився це виконати, що розцінюється цими зборами як клятвопорушення; категорично наполягають на виконанні Постанов Архієрейського Собору Матері-Церкви (пункт 3) від 4.04.92 р. і вимагають скликати Архієрейський Собор УПЦ 11 травня ц.р., на якому задовольнити відставку митрополита Філарета з поста її Предстоятеля, згідно з його заявою про це на Архієрейському Соборі РПЦ 31.03 – 4.04.92 р.

У разі невиконання митрополитом Філаретом своєї обіцянки добровільно, залишити пост Предстоятеля УПЦ, слід вважати, враховуючи неможливість виконання ним обов`язків Предстоятеля, у зв`язку з антиканонічним і антицерковним характером його діяльності, що всі розпорядження митрополита Філарета і постанови церковних структур, очолюваних ним, не можуть мати законної канонічної сили, а власне діяльність митрополита Філарета повинен розглядати суд Архієрейської Повноти Матері-Церкви (25-те правило святих Апостолів).

Від імені зборів:

Агафангел, митрополит Вінницький і Брацлавський;

Іов, архієпископ Житомирський і Овруцький;

Іоанникій, єпископ Луганський і Старобєльський;

Василій, єпископ Кіровоградський і Миколаївський;

Гліб, єпископ Дніпропетровський і Запорізький;

Онуфрій, єпископ Чернівецький і Буковинський;

Сергій, єпископ Тернопільський і Кременецький;

Аліпій, єпископ Донецький і Слов`янський;

Архімандрит Тихон, ректор Одеської духовної семінарії;

Секретар комітету духовенства і мирян В. Макарчиков.       

Схожі публікації