Константинопольський «ефект доміно» та змішення Церков в Америці

Час читання: 3хв.

Як відомо, в 1918 році майбутній Константинопольський Патріарх Мелетій почав створення в Америці Грецької Архієпископії. Її створення було грубим порушенням церковних канонів, які забороняють діяльність однієї Церкви на території іншої. В Америці ж уже більше ста років діяла Руська Церква. Будучи прихильником особливих прав Константинополя і грецьким націоналістом, Мелетій створив структуру Архієпископії на етнічній основі грецьких громад, що підпадало під визначення єресі філетизму, прийняте раніше Константинопольською Церквою єрессю.

Запущений Мелетієм ефект доміно в порушенні канонічного порядку в Америці не змусив себе довго чекати. У 1918 році, слідом за Мелетієм, в Америку прибуває єпископ Антіохійської Церкви Герман (Шехаді). До цього часу в Північноамериканської митрополії РПЦ вже існує вікаріат для православних арабів на чолі з єпископом Рафаїлом (Хававіні). Єпископу Герману вдається переконати частину арабських громад перейти під юрисдикцію Антіохійської Церкви, створивши тим самим її юрисдикцію в США. Частина арабських парафій залишається в РПЦ. Цей поділ триває до 1975 року. В результаті етнофілетичних настроїв поділи арабського Православ’я в Америці виникають один за іншим. В результаті одного з них виникає «Американська православна кафолицька церква» (АПКЦ)… До 1933 року вмирають 3 з 4 антіохійських єпископів в Америці, четвертого позбавляють сану, відряджений п’ятий помирає на наступний рік… Новий розкол відбувається в 1936 році, вже за участю РПЦЗ.

До 1933 року троє арабських єпископів померли, а Євфимій був позбавлений сану, і Антіохійська патріархія, в надії об’єднати всі парафії, надіслала нового єпископа, який, проте, вже в наступному році також помер. Лише в 1975 році ситуація стабілізується, в результаті чого Антіохійська Православна Архієпископія Північної Америки діє донині.

У 1933 за сприяння вищезгаданої «АПКЦ» утворюється т.зв. «Екзархат Олександрійської Церкви в Америці», визнання котрого самої Олександрійською Церквою є вельми сумнівним, як мінімум, до 1947 року, коли, за деякими даними, він отримав визнання та назву «Олександрійська Грецька Православна Кафолицька Церква у Сполучених Штатах». Після 1950 року відбувається її розкол і втрата однією з її частин зв’язку з Олександрійським престолом. У 1986 році вона проголошує свою автокефалію як «Автокефальної Грецької Православної Церкви Америки та Канади», яка не визнана православним світом, а сам статус і положення даної юрисдикції є дуже сумнівними.

У 20-х роках у США виникають парафії Єрусалимської Церкви, об’єднані в Епітропію Святого Гробу в Америці, реорганізовані в 2002 році у вікаріат Палестинсько-Йорданських громад в США. У 2008 році Константинополя вдається домогтися його передачі до складу своєї Американської Грецької Архієпископії.

У 1921 році Собор Сербської Церкви приймає рішення про створення Американської і Канадської єпархії з центром в Чикаго і закликає перейти в неї парафії зі складу Північноамериканської митрополії. Першим її єпископом стає св. Микола (Велімирович). Можливо, саме особистісний фактор першого її правлячого ієрарха вберіг Сербську єпархію в Америці від подальших розколів, настільки властивих інших юрисдикцій на цьому континенті.

Лабарум. Сим победиши

«Слідкуйте за нами в Telegram https://t.me/antiraskol».

Схожі публікації