За роки незалежності України широкого розповсюдження набрало явище «уніатства». Лідери греко-католиків, про що свідчить нещодавній синод УГКЦ, взяли курс «на Схід». Українцям, мало обізнаним в церковному житті, все видається не таким і страшним: обряд – як у православних, проповідь мало чим відрізняється. А про свою «догматичну конституцію» уніати не особливо й люблять говорити. Зробімо історичний екскурс, щоб розібратися що таке унія 1596 року.

Варто наголосити, що події осені 1596 року у Бересті не грали значної ролі. Справа в тому, що роком раніше, восени 1595, Іпатій Потій та Кирило Терлецький – два головних діячі цього процесу прибули до Риму. Як свідчать докумети вони «принижено просили прийняти їх в лоно Католицької Римської Церкви, із збереженням їх обрядів і церемоній при здійсненні божественних служб і Таїнств згідно з унією, постановленою на Флорентійському Соборі між Західною Церквою і Східною, Грецькою». Також вони були готові «засудити всі єресі і розколи, відкинути всі помилки, які відкидає і засуджує Св. Церква Римо-католицька, особливо ж ті, з-за яких вони до сих пір були відокремлені від неї, правильно вимовляти та утримувати сповідування католицької віри, надати і завжди надавати належний послух і покору папі, як істинному наміснику Христовому, і св. апостольській кафедрі».

Сама процедура прийняття в унію була такою ж, котрою приймали усіх східних «схизматиків». 23 грудня була призначена офіційна аудієнція в Константинівському палаці Ватикана. Під час цієї урочистої події папський секретар від імені папи звернувся до Іпатія та Кирила зі словами наступного змісту: «Нарешті після 150-ти років (мається на увазі Флорентійська унія 1437) повертаєтеся ви, руські єпископи, до каменя віри, на якому Христос заснував Церкву Свою, до Матері та учительки всіх Церков, до Церкви Римської. Ніяке слово, найбільш красномовне та сильне, не в змозі висловити всієї радості нашого святійшого отця. Дух його зноситься до Бога. І ви без сумніву визнаєте і не перестанете сповідувати найбільшу благодать Господа, просвітивши серця ваші Своїм Божественним світлом і просвітивши вас, що не перебувають в тілі ті члени, які не пов’язані з главою. Не може приносити ніякого плоду гілка, відірвана від лози. Висихають потоки, роз’єднані зі своїм джерелом. Не може мати Бога Отцем той, кому Церква не Мати, – Церква єдина, Католицька і Апостольська під єдиним видимим главою – римським первосвящеником, батьком батьків, пастирем пастирів. Отже, розумно і благочестиво вчинили ваш високоповажний митрополит і ви з єпископами, коли забажали з’єднання з Католицькою Церквою, поза якою немає порятунку. І з таких далеких країн прийшли сюди, щоб заявити покірність законному спадкоємцю св. Петра, істинного намісника Христового на землі, і, відкинувши старі помилки в вірі, прийняти від нього віру чисту, неушкоджену».

Важливо зауважити, що двоє уповноважених, Іпатій та Кирил, підписали документ, абсолютно невідомий на теренах Київської митрополії, без участі інших єпископів та без волевиявлення народу. Сьогодні греко-католики голосно розповідають про бажання усього духовенста та мирян об`єднатися з Західною Церквою. А насправді, це була хитра комбінація, яку у Ватикані готували протягом семи тижнів після прибуття делегації з Русі.

Ось її текст: «Твердо вірю та визнаю все, що міститься в Символі віри, який вживається в Римській Церкві. Ще вірую, приймаю і сповідую все те, що визначив і оголосив св. Вселенський Флорентійський Собор про унію Західної і Східної Церкви, а саме: Дух Святий має приватне Своє буття від Отця разом і від Сина, і від обох вічно виходить, як від одного джерела. Коли святі отці та вчителі кажуть, що Дух Святий походить від Отця через Сина, це означає, що і Син, за висловом греків, є причина буття Святого Духа, як і Отець. І якщо все, що має Батько, Він дав і Своєму Єдинородному Сину, крім Отчества, то Син вічно має від Отця і те, що від Нього виходить Дух Святий. Вираз «і від Сина» внесено в Символ законно і розумно для розуміння істини і з наполегливої нужди».

«Таїнство Тіла Христового істинно відбувається як на прісному, так і на кислому пшеничному хлібі. І священики можуть здійснювати це Таїнство на тому й іншому хлібі, кожен за звичаєм своєї Церкви».

«Душі тих, які померли з покаянням у Божій любові, але не встигли задовольнити за свої гріхи плодами, гідними покаяння, очищаються по смерті покараннями в чистилищі».

«Св. апостольський престол і римський первосвященик має першість на весь світ. Римський папа є наступник блж. Петра, князя апостолів, справжній намісник Христовий, глава всієї Церкви, отець і учитель всіх християн. І йому в особі блж. Петра передана Господом нашим Ісусом Христом повна влада пасти всю Церкву і керувати нею, як говоиться в діяннях Вселенських Соборів і в священних канонах».

«Стверджую, що влада індульгенцій дана Церкві Христом і що вживання їх є вельми корисним для християнського народу».

«Визнаю Св. Католицьку і Апостольську Церкву Римську Матір’ю і вчителькою всіх Церков, а Папі Римському, наступнику блаженного Петра, князю апостолів, і наміснику Ісуса Христа, обіцяю і клятвою підтверджую справжню покору».

«Приймаю також і сповідую і все інше, що віддане, визначене та оприлюднене св. канонами і Вселенськими соборами, особливо ж св. Собором Тридентським, а все протилежне, всякі схизми і єресі, засуджені, відкинуті і піддані анафемі Церквою, і я засуджую відкидаю і анафематствую».

«А що цю справжню католицьку віру, без якої ніхто не може врятуватися і яку я тут добровільно сповідую і істинно утримую, я буду намагатися, з Божою поміччю, всіма моїми силами утримувати і сповідувати цілою і неушкодженою до останнього мого дихання, а також проповідувати її і моїм підлеглим або тим, які будуть довірені моєму пастирському піклуванню».

Таким чином Іпатій та Кирил прийняли усю догматичну складову римо-католицизму. Православний обряд, який залишився, направлений виключно на те, щоб під завісою грецької традиції полонити серця православних. Тому,  як зауважив дослідник уніатства, доцент Київської Духовної Академії протоієрей Олексій Добош, «римська унія – не для українців».

Марк Авраменко