Про наших союзників у Бухаресті

Час читання: 3хв.

Румунська Православна Церква оголосила 2021 р. «Священним роком пастирського піклування про румун за межами Румунії». Дана ініціатива відображена у посланні Румунського Патріарха Даниїла з нагоди 162-ї річниці Союзу румунських князівств. Предстоятель Румунської Церкви, зокрема, зазначив, що «Румунська Православна Церква в даний час розвиває і посилює свою місію і пастирську відповідальність щодо православних румунів за межами Румунії, яких вона вважає своїми вірними синами і дочками та невід’ємною частиною румунського православного спілкування в усьому світі». При цьому першим регіоном, де Румунська Церква здійснює пастирське окормлення румунів, патріарх Данило назвав Бессарабію (Республіка Молдова).

Те, що Румунська Церква приділяє велику увагу окормленняю румунської діаспори, не випадково. Румунія в процентному співвідношенні займає одне з перших місць в рейтингу країн-донорів мігрантів. За словами патріарха Даниїла, кількість румунів, котрі проживають за межами Румунії, в даний час досягає 10 млн чол. При цьому, населення країни становить близько 19 млн чол. Іншими словами, 30% румунів проживає в діаспорі.

Румунський патріархат має досить розгалужену мережу парафій за кордоном – 4 митрополії і 9 єпархій, які включають 1337 парафій і 64 монастирі. Текст документа містить вказівки на те, що Румунська Церква переживає за збереження національної ідентичності та традиційних сімейних цінностей румунів діаспори. Патріарх наголошує, що румуни «хочуть зберегти єдність сім’ї, що складається з чоловіка, жінки і дітей». Крім того, «гармонійне співіснування румунських мігрантів з громадянами приймаючих країн необхідно для соціальної інтеграції в приймаючих країнах, але без культурної асиміляції румунів».

Послання Патріарха показує, що Румунська Церква продовжить «розвивати і посилювати свою місію і пастирську відповідальність щодо православних румунів за межами Румунії», в тому числі в Молдові – канонічній території Руської Православної Церкви. І це слід розглядати як одне з джерел напруженості у відносинах між Румунським і Московським патріархатами. Більш того, зовнішні сили (наприклад, українські розкольники), очевидно, будуть використовувати даний фактор у своїх інтересах, граючи на розпалювання конфлікту між двома найбільшими православними церквами.

Разом з тим, така ситуація розкриває і точки потенційного зближення Руської та Румунської Церков. Справа в тому, що послідовна орієнтованість Румунської Церкви на окормлення своєї пастви і місію в діаспорі однозначно викликає поки що добре приховуване роздратування у Константинопольського патріархату, котрий безапеляційно вважає, що тільки він має право на пастирську і місіонерську діяльність за межами Помісних Церков.

Як нам здається, в таких обставинах має сенс донести до румунських братів, що між Фанаром і Румунською Православною Церквою існують принципові розбіжності з даної теми, яка включає в себе не тільки питання опіки в діаспорі, а й визнання першості Фанару. І мовчання Константинополя, зацікавленого зараз в тому, щоб схилити РумПЦ до визнання ПЦУ, – лише питання часу.

Центр Хризма

«Слідкуйте за нами в Telegram https://t.me/antiraskol».

Схожі публікації