Патріарх Мелетій – «злий демон» Фанару (частина третя)

Час читання: 4хв.

Зійшовши 24 січня 1922 року на Константинопольський престол, трохи більше ніж через місяць Мелетій скасовує томос про грецьке розсіяння 1908 року, заявивши про повернення американських грецьких парафій під юрисдикцію Фанару з 11 року. Елладська Церква не визнала це рішення позбавленого нею сану Мелетія та призначила іншого єпископа для окормлення американських громад. У підсумку двовладдя у Грецькій Архієпископії у США тривало до 1931 року.

У березні 1922 року Мелетій видав томос про право Константинополя на «безпосередній нагляд і управління всіма без винятку православними парафіями, що знаходяться поза межами помісних православних Церков, в Європі, Америці та інших місцях», обґрунтувавши правилами IV Вселенського Собору 9-м, 17-м , і 28-м, які ми розглянемо нижче.

За неповні два роки перебування на Константинопольському престолі Мелетій встиг зробити ряд дуже яскравих кроків: виправдовуючи очікування своїх англійських покровителів, він визнає дійсність хіротоній Англіканської церкви і починає активну підготовку унії з нею. Заради цього ініціює ряд реформ у Вселенській Церкві:

У 1923 році на т.зв. «Всеправославному конгресі», який збирав всього 10 (!) учасників, з яких до кінця в ньому всиділи дев’ять. Від Константинопольської Церкви в ньому брав участь сам Патріарх, митрополит Кізічеський Каллінік, мирянин професор Антоніадіс. Від Церкви Кіпру митрополит Нікейський Василь. Від Сербської Церкви митрополит Гавриїл (Дожич) і доктор Миланкович, від Елладської Церкви митрополит Діррахський Яків, від Румунської Церкви архімандрит Юлій (Скрибан). Руська Церква не надіслала своїх представників, і на захід були запрошені представники РПЦЗ архієпископ Олександр (Немоловський) і архієпископ Анастасій (Грибановський), який покинув конгрес. В результаті документи конгресу були прийняті шістьма єпископами, одним архімандритом і двома мирянами. Відмовилися від участі Єрусалимська, Антіохійська, Олександрійська і Руська Церкви. Через відсутність визнання не були запрошені представники Болгарської і Грузинської Церков. Таким чином єпископами були представлені лише чотири Церкви, три з яких представляли не архієрейські делегації, а лише по одному єпископу. Собором дані збори визнані не були, більш того – на нього і не претендував, що наочно випливає з його рішення вести роботу з підготовки Всеправославного Собору.

Зате, не дивлячись на вузьке представництво православних єпископів, в роботі «Конгресу» взяв участь англіканський єпископ Чарльз Гор, який зайняв місце праворуч від Мелетія…

Підсумками заходу стала календарна реформа, в одних Церквах визнана, в інших прийнята, а потім відкинута, у третіх – викликала розкол. Всупереч канонам були дозволені повторні шлюби священства, укладання шлюбу після хіротонії тощо.

На даному конгресі, на прохання руських представників, чекаючи на підтримку з боку Руської Церкви, Мелетій закликав православний світ підтримати Патріарха Тихона, переслідуваного в СРСР. Разом з тим, за час свого правління Метаксакіс встиг підтримати і радянських обновленцев, які заявили його своїм головою. Легко вступаючи в співпрацю з націоналістами нових держав, що виникли на руїнах Російської імперії, він поклав початок підтримки автокефалії Польської Церкви. Підпорядкував собі православні єпархії в Фінляндії і Естонії. В цілому він встиг чотири рази вторгнутися на канонічну територію Руської Церкви, відбираючи її частини. Мелетій створив Кирило-Мефодіївську архієпископію в Чехословаччині, на території Сербської Церкви, зневаживши її межі. Пізніше це вторгнення стане причиною для КП підставою для невизнання автокефалії вже Православної Церкви Чеських земель і Словаччини, так як її територію Фанар буде заявляти своєю… Також Мелетій створив єпархії КП в західній Європі та Австралії.

Лабарум. Сим победиши

Попередня частина

«Слідкуйте за нами в Telegram https://t.me/antiraskol».

Схожі публікації