УПЦ в 2021 році: фактор великої і малої політики

Час читання: 2хв.

УПЦ потрібно бути готовою до тотального наступу на свої позиції. Ситуація в США продемонструвала, як певний контур влади пішов на потужну “зачистку” ідеологічного табору, який йому протистоїть. При цьому використовуються абсолютно дикі з точки зору здорового глузду і моралі методи і підходи. Цілком ймовірно, що “соросята” і Ко візьмуть все це на озброєння. Адже приклад, як відомо, заразливий. Тим більше, якщо він ще й вдало був втілений в життя.

У зв’язку з цим на УПЦ можуть спробувати повторити ті прийоми, які зараз відпрацьовуються на прихильниках Трампа. Зокрема, слід побоюватися великої провокації або серії провокацій, які б дали відмашку початку “розгрому” канонічної Церкви (наприклад, таким може стати рішення Фанара про визнання “ПЦУ” “єдиною канонічною церквою в Україні”).

Більш того, в світлі цього великим викликом для УПЦ може стати нездатність ефективно захистити свої права на всіх рівнях судових інстанцій. З одного боку, приклад США показав якісь рішеннь, що приймають судді, якщо на них робиться відповідні тиск з боку “глибинної влади”. З іншого – в минулому році в Україні фактично відбулася девальвація статусу рішень Конституційного суду – головного арбітра оцінки цілого ряду стратегічних питань. Було продемонстровано, що вердикти КС можна просто не виконувати і ігнорувати. І це закладає міну уповільненої дії під будь-які спроби домогтися справедливості. Адже, виходить, що навіть виграш в КС не є панацеєю і його рішення може просто “зависнути в повітрі”. А при остаточному формуванні “глибинної влади” з прозахідним курсом таких випадків може ставати все більше і більше. Що ніяк не радує, оскільки буде маргіналізуватися ще один інструмент забезпечення суверенітету держави, а також відстоювання людьми своїх конституційних прав.

Ігор Пятов, «Правблог»

Фото

Схожі публікації