Екс-редактор «Журналу Московської Патріархії» Сергій Чапнін несподівано розкритикував Фанар, заявивши, що «у Вселенського патріарха немає жодних інструментів, ресурсів та адміністративних можливостей здійснювати управління або хоча б навіть координацію у православному світі сьогодні.
Незважаючи на те, що ми часто не погоджуємось із Чапніним та вважаємо, що він у цілому підігрує легалізації розколу в Україні, з цією його тезою не можна не погодитись. У «вселенського патріарха» не те, що немає якихось нормальних «інструментів і ресурсів» (крім хіба що підтримки США), в нього навіть притомного багатомовного сайту немає. Для порівняння в РПЦ офіційний сайт має (окрім російської версії) ще чотири повноцінні іншомовні версії. І це не рахуючи значної кількості офіційних сайтів різноманітних церковних структур і ще більшу кількість православних сайтів (сторінок у соцмережах тощо), із найрізноманітнішим контентом. Навіть якщо взяти всі грецькі церковні та навколоцерковні інтернет-видання разом узяті, вони не зможуть порівнятись із російськомовним православним сегментом. Виняток становить хіба що потужний сайт Romfea.gr, редакція котрого займає геть не профанарську позицію.
Щоб якось виправити плачевне становище Константинопольського патріархату в цій сфері, на допомогу йому поспішив… Держдеп США. Саме на «скромний» американський грант у розмірі 100 тисяч доларів був створений сайт Orthodox Times (на початку під назвою Romfea.news). Нині це головний профанарський пропагандистський ресурс.
Цікаво, що пост Чапніна викликав бурхливу реакцію в деяких українських фанарофілів, котрі намагались довести, що Фанар «попереду планети всієї», бо в нього є… Центр вивчення Православ’я при католицькому Фордемському університеті (США). На їхню думку, саме цей центр є сучасним богословським оплотом Фанару, котрий нібито переважає всі богословські ресурси РПЦ.
Ну, по-перше, цей центр не є структурною частиною Константинопольського патріархату та діє незалежно. По-друге, складно назвати цей центр православним, оскільки чимало ідей його керівництва входять у відверте протиріччя з православним Переданням.
Тому й тут можна погодитись із Чапніним, вказавши на те, що підготовка рішення по Україні зі сторони Фанару була богословськи неспроможною. Наскільки нам відомо, дотепер не опублікований офіційний текст доповіді архієпископа Макарія (Гринієзакіса), на підставі котрого Синод Константинопольської Церкви ухвалив рішення про скасування акту 1686 року про передання Київської митрополії Московському патріархату. Той кострубатий текст, котрий був опублікований на сайті УПЦ у США, Макарій оголосив фейковим, однак так і не надав для публічної оцінки свій варіант (якщо він взагалі був). Для порівняння – РПЦ підготувала фундаментальне видання (понад 900 сторінок), присвячене дослідженню та документам з питання возз’єднання Київської митрополії з Руською Православною Церквою. Впевнені, нічого подібного фанаріоти відтворити не можуть. Саме тому патріарх Варфоломій відмовився від пропозиції патріарха Кирила (ще до того, як Константинополь провів свій Синод з українського питання) провести наукову конференцію з цієї теми.
Якщо Фанар має настільки потужні богословські ресурси, чому він дотепер уникає фронтальної богословської дискусії з РПЦ з українського питання у рамках всеправославного собору? Чи не тому, що фанаріоти знають, що російські богослови елементарно їх знищать неспростованими богословськими аргументами?
Так, в РПЦ може й немає богословів на кшталт Зізіуласа або Яннараса (котрі до того ж у вельми поважному віці). Однак, у деяких випадках для того, щоб захищати православне Передання, не обов’язково вміти схрещувати Хайдеггера з каппадокійцями. Це вже швидше різновид філософії, аніж богослов’я. Така філософія є необхідною хіба що як один з рівнів полеміки із сучасним секуляризмом. Втім, і на цьому шляху може підстерігати спокуса зворотного впливу – замість того, щоб долати секулярні та модерністські течії, Фанар останнім часом активно їх вбирає. Навряд чи це можна вважати ознакою інтелектуальної та духовної переваги.
«Слідкуйте за нами в Telegram https://t.me/antiraskol».