Той факт, що Трампа не підтримали його ж соратники (Майк Пенс та лідер республіканців Мітч МакКоннел), частково прояснює питання, чому американська влада за його президентства підтримала Фанар та «автокефальний проект» в Україні.
Від самого початку активність Держдепу США у світовій релігійній сфері викликала здивування. Адже Трамп – явний палеоконсерватор. Критичне ставлення до імміграції, упор на релігійні та традиційні цінності – типові ознаки американського «палеоконсерватизму». Хоча Трамп і намагався уникати деяких крайнощів цієї ідеологічної течії.
У цьому контексті підтримка Держдепом греків-фанаріотів, котрі зайняли відверту лівоглобалістську позицію у дусі американських демократів, не могла не дивувати, оскільки протирічила переконанням та позиції самого Трампа.
Втім, при більш глибокому аналізі все стає зрозумілим. Справа у тому, що розділення політичної еліти США на республіканців та демократів є доволі умовним і всі вони вже достатньо давно об’єднані більш широкою ідеологічною платформою – неоконсерватизмом, котрий схильний включати в себе і різні лівацькі рухи.
Таким чином, водорозділ між (палео)консерватизмом (захистом традиційних цінностей) та моральним релятивізмом/лібералізмом у США не обов’язково співпадає з належністю до республіканців і демократів відповідно.
Один з ідеологів американського «палеоконсерватизму» Пол Готфрід писав: «До 1990-х років неоконсерватори, що вторглися зліва з їхніми грішми та зв’язками у ЗМІ, захопили, у союзі з республіканським істеблішментом, інститути американського консерватизму». У результаті представники «правого крила», з його слів, стали більше схожі на поміркованих лівих.
Те саме стверджував і інший палеокон – Патрик Б’юкенен (спічрайтер та радник Ніксона, Форда та Рейгана), котрий свого часу вийшов з республіканської партії, мотивуючи це тим, що його колишні однопартійці відійшли від традиційних/консервативних принципів у бік «неоконсерватизму».
Говорячи іншими словами, республіканці та демократи у своїй більшості це «одного поля ягоди» та дуже часто між ними немає серйозних ідеологічних або практичних відмінностей.
Далеко не всі республіканці є палеоконсерваторами (суворо кажучи, серед них таких – меншість). При цьому багато з них тісно пов’язані/співпрацюють з істеблішментом демократичної партії. Тому, швидше за все, автокефальний проект і підтримка Фанару не були ініціативою самого Трампа, а виходили із зовнішніх джерел. Власне, не є таємницею, що певні кроки у реалізації автокефального проекту в Україні були здійснені ще у 2016 році, коли віце-президентом США був Джо Байден.
Можливо також, що Трамп не став заперечувати проти дій Майка Помпео, Сема Браунбека та Джеффрі Пайєтта, оскільки вважав, що таким чином компенсує звинувачення у зв’язках із Росією.
«Слідкуйте за нами в Telegram https://t.me/antiraskol».