Цікаве інтерв’ю ректора Київської духовної академії єпископа Сильвестра (Стойчева). Він наводить аргументацію в суперечці зі Стамбулом про права патріарха Константинопольського втручатись в українські справи:

кафедра патріарха Константинопольського не є історично першою (порівняно з Антіохійською, Олександрійською та Єрусалимською),

її влада (і основана на цьому «першість») історично була обмежена кордонами спочатку Візантійської, потім Османської імперій, і постанови древніх церковних соборів про її «першість» про це – часу, коли всі православні кучкувались у цих межах,

власне, тому стамбульський патріарх і надавав автокефалії національним церквам, котрі були на території Османської імперії,

все це до того, що за межами колишньої Османської імперії його влада є умовною (саме з канонічної точки зору), тим більше що імперії вже давно немає.

З цього два базові висновки:

спроби стамбульців обґрунтувати владу над усім православним світом з посиланнями на канони (без їхнього історичного контексту) – надування жаби через соломинку до розмірів верблюда, він ставиться під сумнів всіма древніми патріархатами і на практиці не існував;

принцип – кожній національній державі – національну церкву (котрий так полюбився українським політикам) – спростовує сама структура Константинопольського патріархату, котрий має контроль над шматком Греції, при існуванні там національної церкви. Більше того, навколо цього шматка тривала затяжна міжцерковна війна, тобто це не було «даруванням».

Микола Мітрохін, Facebook

«Слідкуйте за нами в Telegram https://t.me/antiraskol».