Згідно з грецькою традицією, всі ці привітання сповнені гарних слів про любов, красу та решту. Але, разом з тим, кожне з них між рядків приховує справжні переживання авторів з того чи іншого питання.

Зокрема, глава Олександрійської церкви спробував написати про «благочестя Епіфанія, але всі потуги звелись до того, що головна заслуга Думенка – говоріння новогрецькою. «Ви – наймолодший серед Предстоятелів. Але я знайомий з Вашою добротою та шляхетністю. Ви говорите новогрецькою, тим самим наголошуючи, що мова богослов’я Отців Церкви та Євангелія – грецька».

Глава Кіпрської Церкви свою зраду та розкол власної Церкви спробував виправдати «стражданнями» пастви ПЦУ (коли це вона страждала, цікаво?) і посиланням на те, що надання Томосу – це «воля Божа»: «Бажаю… щоб під керівництвом Блаженнішого вона могла впевнено долати шлях спасіння, з тим, щоб у цій країні кожен день був свідченням Православ’я, тому що такою є воля Божа» (путь «спасіння», яким Епіфаній веде ПЦУ, ми вже бачили – і в Михальчі, і в Задубрівці, і в решті місць).

При цьому архієпископ Хризостом вчергове згадав (вочевидь, для членів свого Синоду, котрі вважають, що він розколює Православ’я) про єдність Церкви. Він впевнений, що «тільки таким чином» (яким? визнанням ПЦУ?) ми зможемо отримати Православ’я об’єднане, Православ’я, котре служитиме християнському народу, в центрі котрого буде Христос, і членами цієї гарної Церкви будемо ми, всі православні, в якій точці світу ми би не перебували».

Ієронім обмежився «міцними обіймами» та «міцним поцілунком», побажавши при цьому, щоб ПЦУ «випромінювала світло далеким і близьким» (поки що ця «церква» обмежується болгарками, бітами та арматурою).

Торік таких привітань не було. Вочевидь, вирішили ситуацію виправити, бо надто кидається в очі підтримка ПЦУ з боку представників Держдепу.

Телеграм-канал «Пастырь & Паства»

«Слідкуйте за нами в Telegram https://t.me/antiraskol».