Чи буде Всеправославний Собор?

Час читання: 4хв.

Після того, як Священний Синод УПЦ закликав до Всеправославного Собору 9 грудня, наші шановні колеги заново задаються питанням про можливість його проведення. Питання не є новим. Як і подібний заклик. Навіть Синод Церкви Кіпру, дозволяючи 25 листопада цього року своєму предстоятелю Архієпископу Хризостому поминати главу українських розкольників Епіфанія, закликав до «широкого обговорення зі спільною участю для подолання нинішньої кризи, котра загрожує розколом Церкви Христової». І зробив це повторно, оскільки до цього закликав до того ж у лютому 2019 року.

Майже всі Православні Церкви закликали до того ж: Руська, Польська, Чеська, Сербська, Албанська, Румунська, Антіохійська. Єрусалимська Церква, як відомо, пішла ще далі і намагалась почати підготовку такого Собору в Амманському форматі, що зустріло ярий опір Константинополя.

Від висловлення будь-яких позицій утримались лише Болгарська та Румунська Церкви.

Отже, більшість Церков (9 з загальновизнаних 14) виступили з подібним закликом. Але вся справа у тому, що результати Всеправославного Собору є більш-менш відомими: 10 з 14 Церков не просто так не визнали «ПЦУ» і, відповідно, правомірність Константинополя в цьому рішенні. Це вже «голосування не поминанням». А три, що визнали, зробили це під явним тиском. До того ж процедурно жодна з Церков (окрім самої Константинопольської) не винесла соборного рішення: Собор Елладської Церкви заявив про визнання «ПЦУ», але без голосування єпископату. Синод Церкви Кіпру (є тотожнім до Собору) прийняв рішення більшістю голосів, але не за визнання «ПЦУ», а про те, що він дозволяє предстоятелю діяти в даному питанні відповідно до особистої позиції (де-факто визнання, але із формальним зняттям із себе відповідальності та перекладанням її особисто на кіра Хризостома).

Саме тому патріарх Варфоломій і відмовляється збирати даний Собор. Про що цілком офіційно заявив ще на початку минулого року у посланні у відповідь Патріарху Антіохійському Іоанну: «З великою радістю звертаємось до Вас, братерськи цілуючи Ваше Блаженство у Господі! Ми отримали та читали уважно лист Вашого Любимого Блаженства, № 100 від 31 грудня минулого року, в котрому Ви просите зібрати Собор Предстоятелів Православних Церков для того, щоб влагодити проблему в Українській Церкві. У відповідь Ми Вас інформуємо, що після того, коли чотири Православні Церкви, з церковної та богословської точки зору без причини, відмовились бути присутніми в справі Вселенського Священного Собору, чому немає виправдань, і Ваша древня Церква була однією з них, Вселенський Патріарха має серйозну підставу утриматись від такого зібрання на загальноправославному рівні, котре буде марним, оскільки призведе до згоди лише в тому, що учасники будуть незгідні одне з одним…».

Тез, як ми бачимо, дві: «ми образились на вашу відсутність на Криті, тому не буде вам нового Собору» і «нам не потрібний Собор, на котрому нас не підтримають».

Проблема поглиблюється тим, що у числі претензій Фанару на «привілеї» у Церкві є і претензія на «виключне право скликання Вселенських Соборів». І ця претензія визнається Церквами Олександрії, Еллади, Кіпру та Албанії, хоча історично Константинопольський Патріарх не скликав жодного Собору, визнаного Вселенським, а зробила це світська влада. Але саме через це представників  Церков Кіпру та Албанії не було в Аммані. Ще однією проблемою лишається розрив спілкування між Антіохійською та Єрусалимською Церквами, оскільки перша ігнорує всі заходи, де представлена друга. Через що її теж не було в Аммані. Все це робить скликання Собору практично неможливим, допоки причина розділення у православному світі не буде визнана пов’язаною з віровченням, а не адміністративною.

Лабарум. Сим победиши

«Слідкуйте за нами в Telegram https://t.me/antiraskol».

Схожі публікації