10 тез від розкольників Північної Македонії

Час читання: 3хв.

На українському сайті «Релігійна правда» (орієнтований на підтримку розкольників та уніатів) вийшло інтерв’ю з т.зв. «одним з найвідоміших єпископів Македонської Православної Церкви, ігуменом Бігорського монастиря владикою Партенієм». Саме по собі інтерв’ю містить кілька тез «між рядків», на котрі варто звернути увагу.

  1. Дуже багато компліментів на адресу Константинопольського Патріархату та особисто Патріарха Варфоломія. Причина є очевидною: північно-македонські розкольники чекають від нього свій томос про автокефалію.
  2. Заздалегідь заявлене визнання верховної влади Фанару в православному світі.
  3. Заявлена теза умовності автокефалії: «Автокефалія означає не буквальну залежність та самодостатність, а взаємозалежність членів єдиного Тіла Христова». «Сьогодні Вселенський Патріархат на чолі з Його Святістю кіром Варфоломієм з великою мудрістю та смиренням відновив століттями стверджуваний авторитет Першопрестольної Церкви, але також і в цілому порядок у православному світі, як це було визначено соборними постановами» тощо. Тобто, ми бачимо підтвердження прогнозу, згідно з котрим «автокефалія» північно-македонських розкольників буде ще більш умовною, ніж українська, що поставить їх у цілковиту залежність від Фанару. Проти чого, схоже, вони й не заперечують.
  4. У тексті, окрім випадів проти Сербської Церкви, присутні явні випади проти РПЦ, котру звинувачують у порушення православної екклезіології (!) «МПЦ» явно заздалегідь демонструє свій намір бути для Фанару відданим слугою та союзником.
  5. Звісно ж, указано, що визнання української автокефалії «є обов’язковим», оскільки це «прерогатива» Фанару.
  6. Як і у всіляких розкольників присутнє вельми своєрідне ставлення до поняття Церкви як такої. Зокрема, Сербська Церква названа «проектом». Вельми своєрідне ставлення до Помісної Церкви, частини Вселенського Православ’я, з котрою розкольники в майбутньому планують бути «Церквою-Сестрою». Чи не планують?
  7. У якості обґрунтованості автокефалії «МПЦ» наводиться аргумент про її масову підтримку у Північній Македонії, належність їй всіх храмів та монастирів та нечисленність Сербської Церкви у республіці. Про те, що все це стало результатом заборони Сербської Церкви, відмови їй у реєстрації, вилучення у неї храмів, монастирів та решти майна на користь розкольників, насилля, підпалів та захоплень храмів, арештів та ув’язнення священиків та єпископів – звісно же, у тексті не згадується. У необізнаного читача складається враження, що домінування «МПЦ» в країні склалось у силу народних симпатій.
  8. Як це прийнято в розкольників, «єпископ» застосовує просто банальну брехню, заявляючи, що у 2004-2005 роках з розколу в Сербську Церкву повернулись не сотні ченців та священиків на чолі з владикою Іоанном (котрий очолив потім Охридську Архієпископію Сербської Православної Церкви), а «всього кілька монахів».
  9. Очевидно, рішення питання про видачу томосу про автокефалію північно-македонським розкольникам на Фанарі відбудеться не раніше виборів нового Сербського Патріарха. Ймовірно, фанаріоти спочатку спробують, шантажуючи Сербську Церкву, добитись від неї визнання «ПЦУ».
  10. Судячи з термінології у тексті, шанси на видачу томосу «МПЦ» під її нинішньою назвою близькі до нуля. Напевне, її перейменують на Фанарі таким чином, щоб виключити з назви термін «Македонська». А якщо врахують позицію Болгарської Церкви, то буде виключений і термін «Охридська». Нагадаємо, що зараз греки віддають перевагу тому, щоб називати розкольників «Церква Скоп’є».

Лабарум. Сим победиши

«Слідкуйте за нами в Telegram https://t.me/antiraskol».

Схожі публікації