Продовжуючи міркування про омани Константинопольського Патріархату (чи йдеться лише про плюндрування канонів або про єресь), не можна оминути тему єресі філетизму.
В офіційних документах Константинопольського Патріархату (КП) ми поки що не можемо знайти офіційно заявленого сповідання першості грецької нації у Православ’ї. Тому формально говорити про єресь філетизму Константинопольської Церкви не можна. Але, на жаль, цілком можна говорити про поширення єресі філетизму серед ієрархів Константинопольської Церкви, включно з її Патріархом:
«Подобається це нашим російським братам або ні, рано чи пізно вони слідуватимуть рішенню, котре дасть Вселенський Патріархат, бо в них немає іншого вибору… Тому наші брати слов’яни не терплять першості Вселенського Патріархату та, відповідно, нашу націю в Світовому Православ’ї».
Патріарх Варфоломій на засіданні правління грецької діаспори, 21’.10.2018 року.
На жаль, подібні висловлювання не є рідкістю та, задавшись цією метою, цілком можна підібрати широку добірку подібних тез у грецьких ЗМІ.
Звісно, розмова про Православ’я в долі свого народу – явище часте у всіх православних країнах. Але хто ще, всупереч явній апостольській вказівці («немає ані Елліна, ані Іудея, ані обрізання, ані необрізання, варвара, Скіфа, раба, вільного, але все і у всьому – Христос» (Кол 3:11)), претендує на етнічну першість у Церкві Христовій? На жаль, на факторі «грецької солідарності» у багато чому сьогодні будується й просування серед Помісних Церков визнання українських самосвятів з «ПЦУ».
І якщо сам КП офіційну дану єресь не відобразив (приватні висловлювання ієрархів – ще не позиція самої Помісної Церкви), то «структурні підрозділи», котрі входять до його складу, її вже у своїх офіційних документах відобразили. І, на превеликий жаль, зробила це саме та частина Константинопольської Церкви, від котрої більше за все очікували проявлення чистоти віри та непохитності у дотриманні святих канонів – Кінот Святої Гори Афон. Саме у його комюніке від 13.02.2019 р. вказано:
«Еллінізм і Вселенський патріархат володіють першість у православному світі. Ми хочемо зберегти мир та єдність у Церкві. Але ми, як афонці, не потерпимо приниження еллінізму та Вселенського патріархату».
А це вже офіційний документ, хоча частина афонських монастирів і не згідна з даним визначенням.
Думається, що в Помісних Церков (в тому числі і в нашої РПЦ) цілком є підстави офіційно висловити занепокоєння поширенням єресі філетизму в Константинопольській Церкві. І спиратись при цьому на визначення Константинопольського Собору 1872 року, котрий минув з участю частини східних патріархів, під головуванням Константинопольського Патріарха Анфіма VI:
«Ми вбачили, при співставленні початку поділу племен з Євангельським вченням і з постійним способом дії Церкви, що воно не тільки їм є чужим, але й зовсім неприйнятним… Ми постановляємо у Святому Дусі наступне:
- Ми заперечуємо та засуджуємо поділ племен, тобто відмінності племен, розбрат народів та суперечки у Христовій Церкві, як неприйнятні у євангельському вченні та священних законах блаженних отців наших, на котрих стверджена свята Церква і котрі, прикрашаючи людське суспільство, ведуть до Божественного благочестя.
- Тих, хто приймає такий поділ по племенах та насмілюється засновувати на ньому небувалі дотепер племінні збіговиська, ми проголошуємо, згідно зі священними канонами, чужими Єдиній Святій Кафоличній та Апостольській Церкві та справжніми схизматиками».
Те ж саме визначення цілком застосоване до дітища Фанару «ПЦУ». Причому, є застосованим у набагато більшому ступені, ніж коли у 1872 році КП застосував своє рішення до болгарських православних християн.
«Слідкуйте за нами в Telegram https://t.me/antiraskol».