Рішення Фанару про «позбавлення автокефалії» Руської Церкви є питанням лише часу

Час читання: 4хв.

Як ми пам’ятаємо, погрози з вуст спікерів Константинопольського Патріархату (КП) про можливість «позбавлення автокефалії» РПЦ пролунали ще два роки тому.

Та й в принципі, якщо виходити із заявленої КП своєї «першості влади», права «заміщати Вселенські Собори», «змінювати кордони Церков» та «надавати автокефалію», та й взагалі бути «Главою Церкви», то цілком логічно, що ці «права» перетікають і в право автокефалії забирати. Папа Римський же має всі права змінювати кордони своїх митрополій, чому ж, виходячи з цієї логіки, не має на це права й Патріарх Константинополя, котрий претендує на права Папи Римського у православному світі?

Що сьогодні зупиняє КП від цього кроку? Причини дві.

По-перше, фанаріоти всіма силами намагаються створити собі у православному світі образ миротворців. «Заради миру між православними України» вони, нібито, надали автокефалію українським розкольникам. Вони «не розривають спілкування з РПЦ, сподіваючись на її напоумлення». Взагалі, в цій альтернативній реальності роль «агресора» відведена саме нашій Церкві, котра «втручається у справи інших Церков та розриває з ними спілкування». КП активно користується тим, що гріхи інших Помісних Церков не найпопулярніша тема серед православних, а отже спеціалістів у цих питаннях не так вже й багато навіть серед богословів. Це, у свою чергу, дозволяє, як прийнято говорити, «перекладати з хворої голови на здорову», змальовуючи агресію миролюбством, а спроби захистити канони, своїх прихожан від гонінь, а території від захоплень – агресією. Це дозволяє «викривати неприпустимість розірвання спілкування» між Церквами, коли цей крок застосовує РПЦ, хоча, лише за останні десятиліття, КП робив це кілька разів (з Єрусалимською, Елладською, Чеською Церквами). «Відкликання автокефалії» РПЦ відбудеться не раніше, аніж ця пропаганда Фанару дасть свої плоди та більшість Помісних Церков стануть на його сторону. Якщо стануть на його сторону…

По-друге, зараз подібний крок може налякати Помісні Церкви, примусити їх явно зрозуміти, що наступною може бути їхня автокефалія та вторгнення на їхню територію. Стратегія Фанару полягає у тому, щоб через визнання українських розкольників і своїх дій в Україні змусити решту Церков визнати свою владу, свої «привілеї», а також досягнути розірвання їх відносин з РПЦ. Адже РПЦ буде змушена перервати ці відносини у випадку визнання «ПЦУ». Так Фанар сподівається згуртувати Церкви навколо себе, залишивши РПЦ в ізоляції. І тоді поставити її перед вибором між визнанням першості Фанару або таким ось віртуальним «скасуванням автокефалії».

Звісно, у 2018 році в КП не розраховували, що цей процес пройде так важко і що за два роки їм вдасться зламати тільки три Помісні Церкви. І те, з обмовками.

Втім, і мрії Фанару про відновлення своєї влади над Руською Церквою не є новими.

Ще у червні 1924 року обновленці, «скасувавши» до того руське патріаршество, на т.зв. «Великій Передсоборній Нараді Російської Православної Церкви», обрали своїм почесним головою Константинопольського Патріарха Григорія VII. Константинополь підтримав обновленців та прислав на «Нараду» свого представника, що повинно було ознаменувати повернення церковної влади над Росією Фанару. Подібно до того, як зараз радикали та спецслужби України намагаються загнати в розкольницьку «ПЦУ» українське духовенство, тоді більшовики заганяли в обновленський розкол російських єпископів та священиків під загрозою розстрілу…

Тепер же заяви Фанару про «позбавлення автокефалії РПЦ» є лише питанням часу. І якщо подібний антиканонічний крок здається неймовірним сьогодні, то достатньо нагадати, що визнання КП українських самосвятів «у сущому сані», та ще й «із даруванням їм автокефалії», також здавалось неймовірним ще менше десяти років тому.

Лабарум. Сим победиши

 «Слідкуйте за нами в Telegram https://t.me/antiraskol».

Схожі публікації