Віра у будь-які сигнали Константинопольському Патріархату (КП), котрі мають його якось напоумити, була вельми дивним явищем. Адже експансії КП не два-три роки, а вже століття. І всі ці сто років вона здійснюється саме на підставі нового вчення про «першість влади» константинопольських патріархів.
Нагадаємо:
Номінально у КП 5 255 000 прихожан.
З них 2 800 000 у Північній Америці, Грецька Архієпископія в котрій була створена у 1922 році завдяки вторгненню на канонічну територію Руської Церкви.
58 000 – це віряни автономної Фінляндської Православної Церкви, котра була анексована Фанаром у 1923 році та відторгнута від Руської Церкви за сприяння влади Фінляндії.
7 000 – прихожани Естонської Церкви, підпорядкованої Константинополю, що виникла у результаті вторгнення на канонічні території у тому ж 1923 році, а потім повторно у 1996 році.
Ще біля 2 386 000 прихожан – це:
– віряни єпархій грецьких островів, котрі мають входити у склад Елладської Церкви, згідно з 34-м Апостольським правилом;
– віряни православних діаспор Албанської, Єрусалимської, Чеської, Олександрійської, Елладської Церков, відібрані в них у результаті тривалої боротьби за право монопольного окормлення діаспор, початої ще з 1922 року.
Власне, до Константинопольської Церкви належить біля 4300 прихожан безпосередньо на території Туреччини.
Якими мають бути «сигнали», щоб примусити Фанар відмовитись від своїх амбіцій, претензії на владу «першого без рівних» у православному світі, якщо саме на тезі про це право влади й тримається весь сьогоднішній статок Константинопольської Церкви, досягнутий нею за 100 років після краху Османської імперії?
«Слідкуйте за нами в Telegram https://t.me/antiraskol».