Мінкульт повинен зменшувати кількість сплесків ненависті і ворожнечі між конфесіями, а не займатися популізмом, – експерт

Час читання: 2хв.

Юрій Решетніков, колишній глава держкомітету у справах національностей та релігій звинуватив Міністерство культури України в тому, що його діяльність спрямована на породження сплесків ненависті, замість того, щоб сприяти гармонізації державних і міжконфесійних відносин. Так він прокоментував заяву Мінкульту, в якому священиків УПЦ звинувачують в сепаратизмі, розповідає Спілка Православних Журналістів.

На думку держслужбовця, церква є сполучною ланкою між громадянами України та громадянами, які перебувають на території, непідконтрольній державі. «Упереджена заява Міністерства культури абсолютно не співвідноситься з їх прямими обов’язками. Вони як центральний орган виконавчої влади покликані сприяти гармонізації міжконфесійних відносин і повинні думати про мир та порядок в нашій країні. Вони повинні думати про те, щоб зменшити кількість сплесків ненависті та ворожнечі між конфесіями, – каже Решетніков, – Замість цього ми спостерігаємо, що Мінкульт вдаряється в популізм і, роблячи подібні заяви, ігнорує той факт, що Українська Православна Церква на сьогодні є потужним об’єднуючим фактором громадян, як на території України, так і на територіях, які зараз, на жаль, є непідконтрольними державі. Церква є містком між громадянами двох частин країни. Замість цього подібні заяви лише загострюють міжконфесійну ворожнечу. Якщо ми подивимося в хронологічному порядку, то побачимо, що після подібних заяв у нас і відбуваються захоплення храмів, грабежі в церквах та інші акти вандалізму».

Крім того, Юрій Решетніков вважає, що, якщо правосуддя в Україні дійсно існує, то позовну заяву УПЦ, подану, щоб захистити свої права, буде розглянуто на користь Церкви.

«Мені складно оцінювати судову гілку влади, – говорить експерт, – але якщо УПЦ подала заяву до суду на предмет того, що відбувається ігнорування її інтересів, що, в першу чергу, стосується перереєстрації статутів, то, гадаю, справа повинна вирішитися на користь Церкви. Якщо, знову ж таки, Український суд стоїть на засадах рівності та неупередженості».

Схожі публікації