Варто було з’явитись публікаціям СПЖ грузинською мовою, як у Грузії почалась істерика серед профанарських ЗМІ. СПЖ назвали «проросійським церковним інформаційним агентством» та обурились самим фактом його появлення у грузиномовному інтернеті. При цьому автор «викриття» називає себе «доктор історичних наук, магістр богослов’я» Дейсадзе-Шарвашидзе. Особливе обурення у фанарофілів викликає те, що СПЖ називає «предстоятеля» «автокефальної ПЦУ» світським ім’ям Сергій Думенко.
Цитуємо шедевр магістра богослов’я:
«Зазначимо, що Українська Автокефальна Православна Церква визнана й чотирма древніми Церквами – Вселенським Патріархатом, Олександрійським Патріархатом, Кіпрською Церквою, Елладською Церквою, котрі встановили повне євхаристичне спілкування з Українською автокефальною церквою. А згідно із принципами еклезіології, древня Грузинська Церква також дотично перебуває у євхаристичному союзі з Автокефальною Церквою України, і з цієї причини у грузинських ЗМІ неприпустимо називати Блаженнішого Митрополита Епіфанія його світським ім’ям і прізвищем».
Те, що «доктор історичних наук» називає Елладську Церкву, котра виникла у 1850 році, в числі древніх Церков, ми залишимо на совісті його викладачів та наукового керівника.
Але ще більш цікавим є те, що пан магістр запровадив в еклезіологію нове видатне поняття «дотично перебуває у євхаристичному спілкуванні». Виходячи із цього поняття, Грузинська Церква дотично робить все те, що роблять інші Церкви, з котрими вона перебуває у євхаристичному спілкуванні: «дотично визнає ПЦУ» (так як це зробили чотири названі Церкви), «дотично знімає анафему з Римо-Католицької Церкви», (так як це зробив патріарх Варфоломій), «дотично розриває спілкування зі Вселенським Патріархатом» (як це зробила РПЦ, з котрою ГПЦ також перебуває у спілкуванні) тощо.
Також гнів автора викликає найменування Константинопольського Патріархату Фанаром, що він також вважає неприпустимим.
На жаль, магістр богослов’я та доктор історичних наук не дає відповіді на багато інших питань, серед котрих, наприклад, такі:
Чому під керівництвом штатного клірика Константинопольської Церкви в Абхазії діє розкольницька «Священна митрополія Абхазії», котра претендує на прийняття у склад того самого Константинопольського Патріархату?
Чому Патріарх Варфоломій та його ієрархи постійно заявляють, що древня автокефалія Грузинської Церкви була дарована Константинополем лише в 1990 році, а до того її факт відкидається?
Чому, згідно з їхніми же заявами, Константинопольський Патріархат в будь-який момент має право відкликати у Грузинської Церкви її автокефалію?
Чому Константинопольський Патріархат не визнає за Грузинською Церквою права на її закордонні парафії?
Чому Константинопольський Патріарх називає в українському томосі главою Церкви себе, а не Ісуса Христа?
Таких питань багато, але навряд чи ми почуємо ці питання з вуст «богословів» готових пожертвувати незалежністю і історією своєї Церкви на догоду стамбульським вчителям.
«Слідкуйте за нами в Telegram https://t.me/antiraskol».