Митрополит Бориспільський і Броварський Антоній, керуючий справами УПЦ:
Недавні події на Кіпрі засвідчили один, на жаль, вже безсумнівний факт. Всеправославної єдності більше не існує. Більше того, православний світ зіштовхнувся з новим і дуже небезпечним розколом. Його основою є прагнення до одноосібної влади, а головним інструментом – готовність не рахуватись із канонами, правдою та совістю у процесі досягнення мети.
Нині на наших очах створюється неповноцінна та шкідлива копія світового Православ’я. У цій паралельній системі природним і нормальним вважаються такі аспекти, як спотворення канонів, легалізація розкольників, співслужіння з особами, котрі не мають дійсного рукоположення, паплюження соборного формату церковного управління. Все те, що ще зовсім недавно здавалось немислимим та неможливим.
А адже за спиною цієї дійсності вже маячать нові орієнтири. Йдеться про подальше вихолощуванні православної еклезіології, відкрите співслужіння з представниками інших конфесій, угодовство з нав’язуванням ЛГБТ-культури тощо.
Чи розуміє керівництво тих Церков, яке веде їх в створюваний симулякр світового Православ’я, що уникнути подальшого падіння просто не вдасться? Адже якщо ти вже стрибаєш в прірву, то на шляху вниз зупинитися однозначно не вийде.
Чи розуміє керівництво відповідних Церков те, що участь у великих геополітичних і політичних іграх має свою ціну? Наприклад, чи зможуть вони відмовити певним зовнішнім силам, якщо ті зажадають забезпечити церковну підтримку процесам просування інтересів ЛГБТ? Чи вистачить їм мужності сказати «ні»? Дуже в цьому сумніваюся, враховуючи те, як вже прогнулися деякі першоієрархи в питанні визнання розколу.
Отже, потрібно говорити про кризу, що відбувається в світовому Православ’ї, не про як якесь протистояння між «грецьким» і «слов’янським» світами. Або бій за адміністративні церковні кордони.
Все набагато складніше і гостріше. Фактично відбувається великий розкол, який затягує за собою в воронку паралельної справжньому православному світу системи все більше і більше Помісних Церков.
Саме тому суть нинішньої кризи можна звести до боротьби тих, хто хоче створити свою, зручну і відповідну власним інтересам, версію Православ’я з тими, хто бажає зберегти вірність Православ’ю.
Це повинен розуміти кожен священнослужитель і кожен, хто вірує в будь-який Православної Церкви. І на підставі цього розуміння здійснювати свій вибір – залишатися чи в числі вірних Богові або йти на компроміс зі своєю совістю і ставати частиною симулякру Православ’я.
«Слідкуйте за нами в Telegram https://t.me/antiraskol».