Час складних рішень

Час читання: 2хв.

Архієпископ Кіпрський вчергове підтвердив свій намір не вносити питання про визнання «ПЦУ» у порядок денний майбутнього засідання Синоду.

Це свідчить про те, що його позиції не є настільки сильними, як він намагається представити. Адже якби за спиною владики Хризостома була достатня підтримка, він би без вагань підняв відповідне питання, щоб остаточно закрити з допомогою лояльних синодалів тему з легалізацією «ПЦУ». І це вже позиціонувалося б не як його особиста думка, а де-факто рішення Кіпрської Церкви.

Однак обраний інший шлях, а саме забовтування проблеми та сподівання на те, що мовчання більшої частини єпископів вдасться подати у якості згоди з авантюрними діями владики Хризостома.

Не виключено, що до уваги прийнята й потенційна реакція РПЦ на підсумки розгляду КПЦ «українського питання». Нібито Московська патріархія побоїться розривати зв’язок з усією Кіпрською Церквою і буде продовжувати здійснювати євхаристичне спілкування з тими, хто не захоче поминати Епіфанія. А для Хризостома це стане не найгіршим варіантом. З одного боку, він забезпечить гібридне визнання «ПЦУ» від імені КПЦ, буде продовжувати служити з усіма єпископами своєї Церкви (розрахунок на те, що з часом всі «стійкі» погодяться піти на цей крок), а для опонентів залишиться втішний приз у вигляді можливості продовження повноцінного спілкування з Москвою. Як кажуть, всі щось, да отримають.

У світлі цього все впирається у те, як саме мине майбутній Синод. Якщо обговорення не вийде за рамки емоційних суперечок про факт визнання «ПЦУ», що вже відбувся, то владика Хризостом може сміливо святкувати перемогу. А от якщо питання буде поставлене не стільки про правомірність відповідного рішення архієпископа, скільки про його грубе порушення соборного формату управління Церквою, то крісло Предстоятеля під ним дуже сильно захитається. І не факт, що владика Хризостом за підсумками у ньому всидить.

Телеграм

Схожі публікації