Екс-митрополити УПЦ Драбинко і Шостацький роблять ставку на екзархат Фанару в Україні

В останні місяці значно активізувалась діяльність екс-митрополитів УПЦ Олександра (Драбинка) та Симеона (Шостацького). Це стосується як інформаційного, так і переговорного фронтів. І якщо Драбинко передусім намагається відродити публічний інтерес до своєї персони через різного роду ЗМІ та соцмережі, то Шостацький займається вояжами по регіонах України для проведення зустрічей з представниками духовенства. Зокрема, він у жовтні відвідав Волинську область, де провів відповідні консультації та переговори.

Що ж стоїть за всією цією активністю?

По-перше, бажання підвищити свій статус (колишні митрополити УПЦ після переходу до «ПЦУ» опинились у ній далеко не на тих ролях, котрі вони собі малювали у планах та прагненнях).

По-друге, відпрацювання конкретного сценарію посилення власної ролі. За нашими даними, йдеться про створення умов для кількісного збільшення екзархату Константинопольського патріархату в Україні.

Розкольники переконались, що шляхом прямого захоплення та маніпуляцій зі статутами масштабного перетікання громад з УПЦ до «ПЦУ» добитись не вдалося. Виходячи з цього, зараз ставка робиться на створення для віруючих канонічної Церкви «більш прийнятного майданчика» для переходу, ніж організація Думенка. Зрозуміло, що такою збираються представити екзархат Фанару в Україні.

 

На початковому етапі його планують насичувати низкою єпископів з УПЦ. А потім сформувати під них у рамках екзархату «єпархії», до котрих могли би вливатись бажаючі священики та громади (розрахунок на те, що в «канонічний» Константинопольський патріархату переходитимуть охочіше, аніж до «напіввизнаної» структури Думенка).

Наші джерела у «ПЦУ» стверджують, що на даний час ведуться переговори з низкою єпископів УПЦ про їхню участь у згаданому проекті. Враховуючи, що правлячим архієреям складно щось запропонувати (мало хто наважиться обміняти своє тверде та самодостатнє становище на роль другого плану в екзархаті), погляд тандему Драбинко-Шостацький, у більшому ступені, звернений на вікарних єпископів та тих владик, котрі пішли на спокій. Чітко називаються три імені – Гурій (Кузьменко), Діонісій (Константинов) та Пантелеімон (Бащук). Щодо перших двох (котрі перебувають на спокої) ми би поставили ймовірність їхнього появлення в екзархати 50/50 (той же владика Гурій не проти знову очолити якусь єпархію, але його шанси серйозно нівелює один момент, котрий і став причиною втрати ним статусу правлячого архієрея). А ось що стосується архієпископа Бучанського Пантелеімона, то тут розклади зовсім інші. По-перше, він є вікарним єпископом і тому йому у випадку участі в ініціативі Драбинка-Шостацького особливо втрачати буде нічого. По-друге, не слід забувати про вельми тісний особистий зв’язок, котрий склався у Бащука з Симеоном.

Правблог

Share on print
Share on email
Share on odnoklassniki
Share on twitter
Share on whatsapp
Share on telegram
Share on facebook
Підписуйтесь на наші соцмережі TelegramFacebook

Читайте також

Недавні записи

#УПЦ #УПЦ КП
Запропонувати новину
Scroll Up