Страшно уявити…

Час читання: 2хв.

Патріарх Варфоломій заявив вчергове 8 листопада: «Міць Великої Церкви (самоназва Константинопольської Церкви) не є світською. Логіка влади превалює в світських відносинах, але Церква керується божественно створеними та наданими, такими, що не обговорюються, духовними законами. Церква Константинополя була благословенна Богом бути охоронцем традиції апостолів та отців. На основі цієї традиції, рішень Вселенських соборів, святих та священних канонів та недоторканної церковної практики, Вселенський патріархат був і лишається Першим Престолом Православної Церкви, котра дарувала автокефалію всім молодшим Помісним Церквам, включно з ПЦУ. Виклики до ролі Великої Церкви Христа приносять нестабільність та руйнують єдність Православ’я».

Страшно собі уявити, як існувала Церква Христова майже три з половиною століття, поки Другий Вселенський Собор не утвердив перевагу честі Константинопольського єпископа. Як впорались Апостоли та їхні учні без цього зі збереженням Церкви…

Страшно уявити, як автокефальні Руська та Грузинська Церкви, котрі перебували історично поза межами Візантійської та Османської імперій, обійшлися всю свою історію без влади над собою Константинополя.

Страшно уявити, що було з апостольськими традиціями у Помісних Церквах до XV століття (завоювання османами Константинополя), поки в Константинопольського Патріарха не було влади над іншими Церквами, отриманої від турок.

Страшно уявити, як «помилялись» святі отці та богослови Візантії, котрі тлумачили першість Константинополя як першість честі, а не влади.

Страшно уявити, як «помилився» Дух Святий та святі отці ІІ Вселенського Собору, записавши у канон саме першість честі, а не влади. А за ними отці IV Вселенського Собору, котрі підтвердили це правило.

Страшно уявити, як існує дотепер більшість Помісних Церков, котрі не визнають над собою владу Фанару, що наочно видно по визнанню «ПЦУ» лише 3-ма з них. Або, наприклад, по самостійному варінню св. мира в половині Помісних Церков.

Страшно уявити, як «помилялись» Апостоли, вважаючи Главою Церкви Іісуса Христа (Еф. 1:22-23, Еф. 5:23, Кол. 1:18), а не Патріарха Константинополя.

Якщо тепер помиляємось ми, то краще це робити разом з Апостолами та святими отцями, ніж з групою константинопольських ієрархів.

Телеграм

Схожі публікації