У своєму інтерв’ю кіпрському виданню Кафімеріні архієпископ Хризостом пробив дно своїми псевдоісторичними звинуваченнями на адресу РПЦ.
На його думку, Московський патріархат нібито «відторгнув дві єпархії від Грузії, єпархії від України, взяв половину християнства в Польщі, він взяв єпархії в Румунії».
Особливо вразило питання Хризостома: «Як він (Московський патріархат) опинився в Америці, щоб облаштувати там автокефальну Церкву, хто йому дав право?».
Якщо він не знає про місію, котру здійснювали представники РПЦ в Америці ще з XVIII століття, то, можливо, йому варто почитати якісь історичні книги? Щодо України, то й тут йому слід би знати, що у складі РПЦ Київська митрополія не залишилась у своїх кордонах і з XVII століття створювались нові єпархії, для котрих МП є Церквою-Матір’ю і де-юре, і де-факто. Про яке «відторгнення єпархій» каже кіпрський першоієрарх – незрозуміло.
Хризостом також повторив традиційну тезу Фанару про те, що Київська митрополія була передана РПЦ «тимчасово». Тут слід відзначити, що греки вперто продовжують ігнорувати всі обґрунтовані заперечення з боку РПЦ, котра з допомогою великої кількості документів довела, що передання не було тимчасовим. Але про що тут казати, якщо Фанар дотепер офіційно не опублікував доповідь Макарія (Грінієзакіса), на підставі котрої Константинопольський Синод скасував акт 1686 року. По великому рахунку, греки просто не переймаються з обґрунтованою науковою аргументацією, обмежуючись потоком брутальної лайки та профанації.
Можна довго розбирати антинаукові нісенітниці Хризостома, але поставимо інше питання:
Що означають всі ці інсинуації від кіпрського першоієрарха?
По-перше, це демонстрація тактики «кращий захист – це напад». Причому у формі тролінгу. Пам’ятаєте прийом, коли для того, щоб обурити когось, треба повторювати за ним його ж слова? Так і тут, фанарофіли зі знущанням займаються мавпуванням та копіюють аргументи РПЦ проти Фанару. Передусім, дорікання у порушенні канонічних кордонів. Взагалі, Хризостом зараз перетворився на «говорячу голову» Фанару та просто відпрацьовує замовлення на дискредитацію РПЦ під тиском компромату, котрий мають на нього американці.
По-друге, це продовження стратегії Фанару, направленої на підпорядкування всієї православної діаспори Константинопольському патріархату. Особливо у США, де Константинополь напевне спробує підім’яти під себе всі національні діаспори. Ось чому його особливо дратує присутність у США Православної Церкви Америки, автокефалію котрій надала РПЦ. Для них це найголовніший конкурент Американської архієпископії. Діло в тому, що ПЦА виявилася набагато гнучкішою, ніж грецька структура, вийшовши за межі суто руської традиції та успішно інтегруючи в себе місцеве населення, пропонуючи їм англомовні богослужіння. По суті, ПЦА – це справжня американська православна Церква, котра діє на основі істинного християнського універсалізму. Можна бути впевненими, що після перемоги Байдена ставленик Фанару в США Елпідофор перейде до централізації Православ’я у США навколо Константинопольської структури. Це можуть бути й особливі преференції для Американської архієпископії з боку Держдепу, і тиск на ПЦУ та національні структури інших Церков, наприклад, Антіохійської, Румунської або Сербської.
У цьому контексті, хоча вістря образ зі сторони Хризостома й направлене проти РПЦ, решті Помісних Церков варто задуматись над тим, що наступними мішенями стануть вони.