Чому важливо звернути увагу на появлення в Україні постійного представника Фанару в єпископському сані

Час читання: 5хв.

У мережі з’явилась інформація про те, що на Фанарі вже призначена дата єпископської хіротонії так званого екзарха Константинопольського патріархату в Україні архімандрита Михаїла (Аніщенка). Як нам відомо, цей персонаж вже більше року перебуває на території України, зрідка звершуючи Богослужіння в одному з приміщень Андріївської церкви в Києві.

Весь цей час Аніщенко ніде особливо не показувався на публіці, лише час від часу з’являючись в оточенні Драбинка і К. Однак новий статус, в котрому архімандрит Михаїл незабаром з’явиться в Україні, несе тривожні перспективи не лише для канонічної УПЦ, але й «ПЦУ».

Ми вже давно володіємо інформацією про те, що Аніщенко, разом із Драбинком, Шостацьким та рештою перебіжчиків з УПЦ опрацьовують духовенство канонічної Церкви, обіцяючи різноманітні блага у випадку приєднання до «ПЦУ». В принципі, потенціал цієї роботи вже вичерпаний, оскільки всі, хто хотів перейти саме до «ПЦУ», вже це зробили. Разом з тим, в УПЦ дотепер лишаються священики, котрі, гидуючи безладом зі статусом «ПЦУ» та рештою особливостей цієї конфесії, не ризикують робити різкі рухи, очікуючи на появлення певної канонічної альтернативи.

Треба визнати – така альтернатива в них з’явиться найближчим часом. Рукоположення Михаїла (Аніщенка) у єпископи надасть можливість Константинопольському патріархату не просто утвердитись в Україні, продовживши свій  натиск на українську владу, але й створить сприятливі умови для другої хвилі «переходу» приходів УПЦ, але вже не до «ПЦУ», а безпосередньо під омофор греків в особі їхнього представника. Можна припустити, що у випадку створення Фанаром певної нової єпархії з особливим статусом на території України УПЦ втратить ще деяку кількість приходів, оскільки у цьому середовищі знайдуться і бажаючі перейти по добрій волі, і ті, хто не зможе впоратись із натиском прихожан, адже аргумент про те, що «ПЦУ» – не канонічна або частково визнана, втратить свою актуальність.

Між іншим, недарма останнім часом став таким активно медійним колишній митрополит УПЦ Олександр Драбинко. Його часто повторювана теза про те, що незабаром з УПЦ побіжуть цілими єпархіями, хоча й перебільшена, але має під собою всі підстави. Драбинко, Шостацький і всі, хто до них примкнув, не бачать свого майбутнього у «ПЦУ» і це факт. По-перше, тому, що їх залишили за бортом всіх важливих подій у структурі. По-друге, тому, що перспективи самої «ПЦУ» вбачаються вельми туманно, що стало ще більш явним після моновизнання цієї організації предстоятелем Кіпрської Церкви.

Фактично Драбинко та Шостацький почали грати свою гру, метою котрої є їхній безболісний перехід з «ПЦУ» під пряме покровительство Константинопольського патріархату, котре стане ще більш реальним після рукоположення Аніщенка. Таким чином, колишні архієреї УПЦ почали грати свою гру всередині «ПЦУ», до котрої, до речі, примкнули й окремі ієрархи «ПЦУ» – колишні члени УПЦ КП та УАПЦ. Епіфаній багатьох не влаштовує навіть у самій «ПЦУ», тому багато хто зі складу «єпископату» цієї організації будуть раді перейти під пряме управління Фанару. Їм вже немає що втрачати.

Таким чином, наш прогноз на церковні події найближчим часом будуть наступні. По-перше, хіротонія Аніщенка (між іншим, вихідця з УПЦ) призведе до створення певної суб’єпархії Константинопольського патріархату безпосередньо на території України. Не виключено, що для легалізації такого кроку на Фанар почнуть надходити листи з відповідними проханнями від прагнучих кліриків УПЦ та «ПЦУ». Це буде робитись для того, щоб прийняти всіх, хто не бажає бути в «ПЦУ».

По-друге, керівництву УПЦ однозначно варто звернути увагу на цей факт, попередньо посиливши ті єпархії та приходи, де схильність до зміни канонічної юрисдикції зберігається дотепер. Адже, повторимось, прихована пропагандистська робота зі сторони тих же Драбинка та Шостацького ведеться дотепер. На жаль, їхні праці вже приносять деякі успіхи. Можливо, комусь невідомо, але в Україні вже є приходи, де не поминають навіть Предстоятеля УПЦ, залишаючи місце у многолітті лише для правлячого архієрея. Пояснюється це «грецькою традицією».

Третє й останнє. Появлення в Україні єпископа Михаїла (Аніщенка) однозначно вплине на цілісність у самій «ПЦУ». Швидше за все, з «ПЦУ» підуть такі діячі, як Драбинко та Шостацький, однозначно потягнувши за собою всіх тих, хто пішов за ними з УПЦ. Не уникнути також і міграції чистокровних розкольників, котрих, швидше за все, будуть перевіряти на чистоплотність хіротонії та, за необхідності, перерукополагати, звісно – таємно. Саме так це відбувалось під час формування таких утворень, як УПЦ в США та УПЦ в Канаді.

До речі, недавнє появлення Аніщенка разом із Президентом України Володимиром Зеленським ще раз підтверджує думку про те, що архімандриту готується далеко не остання роль у всій цій історії.

Михаїл Шевченко

фото

Схожі публікації