«На моє особисте усвідомлення, Церква Свята Соборна й Апостольська була протягом століть духовним стрижнем між Азією та Європою.
І сьогодні вона – теж духовний стрижень, опора сучасного світу в новому зіткненні Сходу та Заходу. Під Сходом треба розуміти не лише ісламський Схід, але й увесь Схід: буддистський, конфуціанський.
З одного боку – всі східні цивілізації, з іншого – так звана західна, євро-американська цивілізація, котра базується на імперській ідеї, на синтезі язичницького Риму, котрий боготворив імператора, та примату Римського єпископа.
Ця західна цивілізація – носій нового бачення світу, нового мирового порядку, не лише державного та соціального: йдеться про нову етику, новий світогляд, новий образ життя.
Це абсолютно секуляризована, антихристиянська імперська ідея. Я би сказав, що з-за такого виду антихристиянства виглядає ніс сатани – сатанізм, котрий проявляється все більш та більш виразно, використовуючи всі сучасні засоби, нав’язуючись всьому світу.
А заважає цьому новому світовому порядку, новому світогляду, цьому новому радикальному антихристиянству духовний стрижень між Європою та Азією – Православна Церква Христова. І її необхідно знищити, бо, поки вона існує, ця нова ідеологія не може восторжествувати над всім світом».