Дії глави РКЦ у Білорусі протирічили офіційному нейтралітету Ватикану

Час читання: 2хв.

Поведінка лідера білоруських католиків Тадеуша Кондрусевича на початку протестів у Білорусі викликала вкрай негативну реакцію з боку Папи Франциска. Виїзд Кондрусевича до Польщі, після котрого його не впустили в Білорусь, також не був погоджений ані з Ватиканом, ані з мінською нунціатурою. В підсумку дії архієпископа Кондрусевича та більшої частини його кліру та пастви пішли врозріз із офіційною позицією Ватикану про невтручання (принаймні, публічне) у внутрішні справи країн СНД.

Тут є два вагомі фактори. По-перше, російський: Ватикан намагається зберегти активний діалог із РПЦ, тому в жодному разі не можна допустити, щоб у Росії католицька церква в СНД сприймалась як «п’ята колона», готова стати опозиційним центром у випадку політичної кризи в країні. По-друге, чотири роки тому Франциск особисто зустрічався з Лукашенком та сподівався на швидке укладення конкордату між Ватиканом та Білоруссю.

За шість років керівництва католицькою громадою в Росії (1999 – 2005) Кондрусевич також відмітився не в кращу сторону, не зумівши налагодити відносини ані з РПЦ, ані зі світською владою. Так що чи повернеться Кондрусевич у Білорусь, чи залишиться у Польщу, його доля, швидше за все, є вирішеною. Наступного року йому виповниться 75 та його з почестями відправлять на заслужений відпочинок, призначивши компромісну фігуру в якості нового лідера для білоруських католиків. Над цим питанням з 11 жовтня почав працювати новий посол Ватикану в Мінську архієпископ Анте Йозич, хорват по національності.

Однак вирішити всі проблеми католицької церкви у Білорусі, лише призначивши нового архієпископа, навряд чи вдасться. Лукашенко не заохочував практики рукоположення у католицькі священнослужителі білорусів, тому нині біля 60% католицьких священиків у країні – поляки. Це додає етнічний фактор до і без того складної ситуації політичної та релігійної кризи у Білорусі.

«Релігія сьогодні»

Схожі публікації