Фактом створення ставропігій Константинопольського патріархату в Україні та розвиток подій стосовно висвячення екзарха в єпископи підтверджується лише вкотре, що ПЦУ не те що обмежена територією України, але і не має жодної своєї канонічної території та являється лише одним з “підрозділів” Константинопольського патріархату. Це буде працювати, поки українці самі дозволяють, а раз дозволяють, то їх поки влаштовує.

Кожна справжня помісна православна церква має як свою канонічну територію, так і опікується своїми вірними за її межами. ПЦУ не отримала ні того, ні другого права. Але отримала місце в диптиху Фанара, якому і підпорядкована. Помісною, мабуть, назвали у тому сенсі, щоби “знали своє місце”.

Протистояти цьому ПЦУ не зможе ніяким чином, навіть не тому, що це допущено умовами Томосу, а тому, що юридично, та і фактично ця “церква” досі не визнана іншими помісними православними Церквами, а отже, не може мати жодного шансу у чомусь заперечити діям Константинопольського патріархату на території України.

Діаспора УПЦ КП, Facebook