Конфлікт між громадою «УАПЦ» на Тернопільщині та місцевим ієрархом «ПЦУ» Тихоном Петранюком продовжує розвиватись. Якщо коротко описати його суть – громада «УАПЦ» (котра дотепер офіційно не перейшла в одну з місцевих єпархій «ПЦУ»), висловила недовіру «архієпископу» Тернопільсько-Бучацькому Тихону Петранюку та попросила главу «ПЦУ» Епіфанія Думенка прийняти її в своє пряме управління (тобто створити ставропігію).
На що слід звернути увагу:
По-перше, далеко не всі громади колишньої «УАПЦ» та «Київського патріархату» оформили свій перехід до «ПЦУ» юридично. Таким чином, це релігійне об’єднання дотепер не відбулось у якості єдиного цілого. І керівництву «ПЦУ» замість того, щоб займатись захопленнями храмів УПЦ, варто було би звернути увагу на внутрішню інтеграцію своїх власних прихильників.
По-друге, від самого початку ми прогнозували проблеми з формуванням єпархій «ПЦУ» в ситуації, коли на одній і тій самій території мають уживатись двоє, а то й троє керівників однойменних єпархій (нагадаємо, «ПЦУ» була зліплена з двох релігійних організацій — «УАПЦ» і «УПЦ КП», які дублюють одна одну, переважно на Західній Україні). Подібне двовладдя створює можливість для священнослужителів «ПЦУ» діяти за принципом «коровай, коровай, кого хочеш вибирай». Не сподобався «єпископ» КПшник — можна піти до «автокефалія», і навпаки. А можна взагалі — піти до Філарета. Можливостей для «міграції» — море. У цьому контексті рядові клірики «ПЦУ» можуть досить вільно почувати себе у відносинах зі своїм начальством.
По-третє, якість «єпископату» «ПЦУ» залишає бажати кращого. І періодичні скандали з його участю буквально запрограмовані. Особливо з представниками екс-УАПЦ. В даному випадку свою роль відіграв «моральний авторитет» Тихона Петранюка, за котрим тягнеться цілком конкретний кримінальний шлейф. Недивно, що подібні «кадри» викликають відторгнення навіть у розкольників.
І схоже, що Епіфаній не справляється з усією цією збірною «солянкою». Саме в цій ситуації перед ним виникла дилема – підтримає священика, може втратити лояльність свого ієрарха, підтримає ієрарха – отримає конфлікт з громадою, яка може і не поспішати реєструватися в «ПЦУ». Або взагалі піде до «конкурентам». Така собі «перевірка на вошивість». Під пильним наглядом Фанару і внутрішніх суперників (Михайла Зінкевича, наприклад), які чекають, коли Думенко солідно підставиться.