Після перетворення Святої Софії на мечеть відносини між Вселенським патріархатом та турецькою владою постійно погіршуються, а приводів для примирення на горизонті не виникає. Навіть більше, Туреччина має намір посилювати свою роль у Середземномор’ї, що у будь-якому випадку призведе до конфлікту з Грецією, а це, звісно, лише погіршить становище Фанару. Чим більше ісламізується Туреччина, тим складніше стає становище для християн, котрі проживають у країні. Якщо у 1914 році християни становили близько 20% від жителів Туреччини, то до 2014 року їхня численність зменшилась до 0,2%. При цьому з 200 – 300 тисяч турецьких християн членами Вселенського патріархату є лише 3–4 тисячі, що в масштабах всієї країни є лише статистичною похибкою. А патр. Варфоломію нині 80 років, і, хоча за своє життя він накоїв багато справ на світовій арені, не можна сказати, що він якось зміцнив становище Вселенського патріархату в самій Туреччині.

Найбільш імовірним наступником патр. Варфоломія є глава Константинопольського патріархату в Америці архієпископ Елпідофор Ламбрініадіс. З усіх архієреїв Вселенського патріархату саме Ламбрініадіс найчастіше згадується у ЗМІ, він не боїться користуватись сучасними соцмережами для того, щоб донести до мас свою точку зору, а також активно бере участь у суспільних та політичних процесах у США. Однак у його біографії є один прикметний момент, котрий замовчують його офіційні біографії. Його мати Нантія Ламбрініадіс родом із сирійського міста Алеппо, а багато його родичів живуть в Африні. При цьому в біографіях архієпископа ніколи не згадується його національність. Все це каже про те, що, ймовірніше за все, Елпідофор Ламбрініадіс є етнічним курдом. А уявити курда главою Вселенського патріархату в Туреччині можна поки що лише у паралельному всесвіті.

Тому не виключено, що після кончини Варфоломія патріарша резиденція просто буде перенесена до США. Оскільки саме там за статистичними підрахунками проживає найбільше членів Вселенського патріархату (від 400 тис. до 2 млн. парафіян). Так що архієп. Елпідофору не доведеться залишати свої апартаменти в розкішній будівлі Архієпископії у Нью-Йорку.

Однак, якщо керівний центр Вселенського патріархату все ж переміститься у США, для всієї світової православної спільноти це стане великим ударом. І справа зовсім не у сакральних місцях та давніх святинях, врешті-решт, Константинополь вже давно перетворився лише на «фантомну імперію», як мітко зазначив Кураєв. Небезпека полягає у тому, що за такого сценарію Вселенський патріархат стане цілком залежним від політики США та використовуватиметься як зброя у новій холодній війні (поки що від цього Вселенський патріархат стримує Туреччина). У 1948 році Сталін хотів перенести центр світового Православ’я до Москви, однак через протести з боку Константинопольського патріархату його задум провалився. Можна тільки уявити, на що би перетворилась Православна Церква, якби її управлінський центр перебував у радянській державі. Однак якщо грецький єпископат захоче «перенести» Константинополь до Нью-Йорка, то жодні протести зі сторони інших церков не завадять їм звершити це. А тиск на церкву зі сторони «вашингтонського обкому» буде не менш сильним, ніж зі сторони Ради з питань релігій.

Багато в чому доля цього проекту буде залежати від майбутніх виборів у США. Архієп. Елпідофор явно симпатизує Дж. Байдену і в цілому програмі демпартії. Що, втім, не є дивним, адже ще у 2015 році Байден отримав з рук очільника Американської архієпископії «Премію патріарха Афінагора з прав людини» за «рішучу підтримку та дружнє ставлення до Вселенського патріархату». Так що перемога демократів лише посилить шанси архієп. Елпідофора стати новим Вселенським патріархом та перенести резиденцію до США. Що, на жаль, ще більш посилить розрізненість у світовому Православ’ї.

Телеграм-канал «Релігія сьогодні»