4 жовтня на літургії у Києво-Печерській лаврі Блаженнішому Митрополиту Київському і всієї України Онуфрію співслужив митрополит Ловчанський Гавриїл з Болгарської Православної Церкви (БПЦ). Болгарський ієрарх звершив священицьку хіротонію диякона Олександра Тимощука з Києва.
Візит авторитетного болгарського ієрарха вчергове показує, що Болгарська Церква визнає в Україні лише канонічну Церкву під омофором Блаженнішого Онуфрія. Дії митрополита Гавриїла тим більше радують, що раніше він відзначився неоднозначно сприйнятим висловлюванням щодо України: у січні 2020 р. в інтерв’ю «Болгарському народному радіо» він сказав, що нібито «ніхто не проти, щоб канонічна Українська Церква була автокефальною».
Однак ситуація з Болгарською Церквою в цілому є непростою: вона не підтримала Амманську зустріч (як повідомляли деякі джерела, не без впливу болгарського прем’єра Бойко Борисова) і дотепер не висловила чіткої позиції щодо українського церковного питання та дій Константинопольського патріархату.
Уявляється, необхідно розвивати міжцерковне спілкування з болгарами, у тому числі обмін делегаціями, чудовий привід для чого дає майбутній ювілей св. Олександра Невського (його іменем названий кафедральний собор БПЦ у Софії). Крім того, у церковній дипломатії є незадіяні ресурси. Зокрема, те, що в Україні історично проживає велика болгарська спільнота (201 тис. осіб на 2001 рік), в основному на території Одеської та Запорізької областей. У трьох районах Одеської області болгари навіть становлять більшість населення.
Чи є вагомим болгарський фактор в Україні? Візьмемо лише недавній приклад: 20 травня 2020 р. парламент Болгарії прийняв різку заяву щодо планів української влади з адміністративної реформи у Болградському районі Одеської області, оскільки реформа загрожувала порушити цілісність і права болгарської громади. У підсумку реформа була скасована.
Активно діє «Асоціація болгар України» (її глава Антон Кіссе – депутат Верховної Ради) та решта болгарських організацій. У вересні 2020 р. у Мелітополі (Запорізька обл.) минув ІХ Собор болгар України, на котрому був присутній віце-спікер Народних зборів Болгарії Валерій Симеонов.
При цьому абсолютна більшість українських болгар – чада канонічної Української Православної Церкви, є і болгарське духовенство.
У зв’язку з викладеним, можливо, були би корисні наступні дії:
- Направити у Болгарську Патріархію та Народні збори Болгарії звернення православних болгар України на захист канонічної Церкви та закликом висловити їй підтримку. У посланні має бути зазначено, що саме Українська Православна Церква духовно живить болгарську громаду та є її захисницею.
- Дане звернення направити не листом, а передати через напрямок у Болгарію делегації Української Православної Церкви, котра повинна включати представників болгарської української громадськості (у т. ч. і духовенство).
- Запросити представників Болгарської Православної Церкви відвідати Україну та її «болгарські» місця, щоб вони на місці, у живому спілкуванні познайомились із життям болгарської громади.
Враховуючи активну діяльність профанаріотського лобі у Болгарії та в цілому роботу Фанару в болгарському напрямку, уявляється, що будь-яка додаткова можливість повинна бути богоугодно реалізована в інтересах зміцнення церковної єдності та розвитку міжправославних зв’язків.