Болгарська частка «македонської фрески»

Час читання: 3хв.

Продовжуючи обговорення македонського церковного питання, зазначимо, що необхідно враховувати й болгарський фактор.

Справа у тому, що в Болгарії та Болгарській Православній Церкві (БПЦ) багато хто вважає македонців болгарами, а Північну Македонію – історично болгарською територією, котра до того ж дійсно перебувала під окормленням Болгарської Церкви.

У Болгарії поширена думка, що єпархії на території Македонії були несправедливо підпорядковані Сербській Православній Церкві після Першої світової війни, а потім повторно у 1944 році (у 1941-1944 рр. македонські єпархії були під контролем БПЦ). Не хочеться занурюватись у «війни пам’яті», але участь Болгарії в обох світових війнах на боці Німеччини призводила до закономірних підсумків у тому числі в церковній сфері…

Болгарія та її Церква не дозволять, щоб македонське питання було вирішене без урахування їхньої позиції. І тим більше не погодяться на найменування «Охридська архієпископія» для північномакедонців – оскільки Охрид вважається «колискою» болгарського Православ’я. У Статуті БПЦ сказано: «Самокерована Болгарська православна церква – Болгарський патріархат є наступником архієпископства Плиски, Преславського Патріархату, Архієпископства Охридського, Тирновського патріархату та Болгарського екзархату. Вона є єдиною та неподільною» (пункт 3 статті 1 Статуту БПЦ).

Також зазначимо, що засновниками афонського болгарського монастиря Зограф були вихідці з Охриду.

У 2018 році Болгарська Церква, незважаючи на тиск окремих представників влади та критику ліберальної громадськості, відмовила на пропозицію македонських розкольників про спільне святкування 1000-річчя Охридської архієпископії.

Для Болгарської Церкви визнати північномакедонських розкольників – означає визнати, що спадкоємцем Охридської архієпископії є не лише БПЦ. Маргінальна «Македонська православна церква – Охридська архієпископія» за такого розкладу опиниться «материнською» для БПЦ…

Будучи реалістами, ми мусимо розуміти: як північномакедонці, так і фанаріоти не можуть не розуміти значення болгарського фактору. Тому при розвитку македонської теми слід очікувати як «пряників», так і провокацій щодо БПЦ з боку Фанару, його покровителів та союзників. Цьому сприяє і поглиблення інтеграції Болгарії у євроатлантичні структури, котре триває.

У свою чергу, Руській Православній Церкві, можливо, було би корисним активізувати роботу в македонському напрямку, у взаємодії із сербами, болгарами і, якщо це доцільно, навіть македонцями. Це добре вписується в Амманський форма. Важливо не віддати ініціативу Фанару, щоб не довелося пожинати плоди бездіяльності та поглиблення розколу у вселенському Православ’ї.

Центр «Хризма»

Схожі публікації