Все вірно: Українська Церква отримала свій томос ще 30 років тому. На законній підставі та з гарантією реальної незалежності в управлінні. Це не фількіна грамота з турецьких берегів, заради котрої розкольники проміняли свою свободу на удавану автокефалію та підпорядкування Константинопольському патріархату.
Нині багато говорять про майбутню річницю томосу, наданого Фанаром. Треба активно перебивати інформаційно цю картинку. В України вже кілька десятиліть є свій томос, а те, що дали греки, – це груба підробка. За формою та по суті. Треба просто зрозуміло, часто та на різних майданчиках це говорити.
Чому Фанар зачинив «ПЦУ» всередині тільки України? Чому забрав у розкольників усі їхні зарубіжні парафії? Чому Константинопольський патріархат прямо назвав себе главою «ПЦУ»? чому багато важливих питань, як вказано у томосі, не можуть вирішуватись без дозволу (!) грецького патріарха? Ці та інші питання повинні лунати постійно.
Але навіть не це головне. Треба провести лікнеп та ознайомити широку аудиторію з історією дарування томосу УПЦ, а також тими правами, котрими він наділяє УПЦ. Це дозволить розбити багато шаблонів та стереотипів. Принаймні, це не дасть захопити розкольникам питання дарування томосу Україні виключно за собою, виключно у своїй інтерпретації.