Година ікс для Чорногорії

Час читання: 2хв.

Через кілька днів у Чорногорії відбудуться парламентські вибори. Від їх результатів залежить, як будуть розвиватись подальші відносини між чорногорською державою та Церквою.

Нагадаємо, в кінці 2019 року в Чорногорії прийняли закон про свободу віросповідання, що викликав масові протести віруючих.

Окрім величезної кількості зауважень з боку Церкви, головним об’єктом критики стала стаття 62 згаданого закону, згідно з якою церковна власність, «побудована та придбана за рахунок державних коштів до 1918 року», оголошується власністю держави.

За оцінкою церковних юристів, ця стаття протирічить ряду конституційних норм та повинна бути вилучена із закону.

«Положення статей 61 та 62 пропонованого закону, котрі передбачають націоналізацію, тобто вилучення сакральних об’єктів та іншого нерухомого майна у церков та релігійних громад, є абсолютно неприйнятними. Вищезгадані положення протирічать всім міжнародним та національним гарантіям прав людини і прямо, і серйозно, порушують право на свободу релігії, заборону дискримінації, право на власність та право на ефективні засоби правового захисту», – йдеться у заключній частині Зауважень до законопроекту про свободу віросповідання, котрі підготувала Чорногорська митрополія.

Зазначимо, закон готувався ще з 2015 року. При цьому, зазначають юристи, не були дотримані необхідні процедури по підготовці законопроектів, передбачені чорногорським законодавством. Також чорногорська влада проігнорували всі зауваження, викладені Чорногорською митрополією і Венеціанською комісією.

Якщо новий склад чорногорського парламенту скасує горезвісний закон, це може стати позитивним прикладом і для України, де в 2019 році були прийняті законопроекти № 4128 (про зміну юрисдикції) і 5309 (про перейменування церков). На думку багатьох експертів, вони були спрямовані проти Української Православної Церкви і створили ґрунт для масштабних міжконфесійних конфліктів і дискримінації мільйонів віруючих.

Правблог

Схожі публікації