Прихильники Філарета обурились тим, що в ПЦУ викинули його книги

Час читання: 3хв.

Епіфаній викинув книги Філарета, як сміття. Справжнє варварство! Ви не бачили конкретних варварів? Тоді ви не були в ПЦУ. Тут ненависть до книг і до Філарета зашкалює і вже досягла апогею.

Про це навіть важко писати, гірко дивитися на фото. Серце кров‘ю обливається. Бо одразу розумієш моральну та інтелектуальну деградацію тих, які звуть себе «духовними отцями», розповідають про «відкриту церкву», про те, як «люблять патріарха Філарета», намагаються повчати мирян, претендують на якусь виняткову суспільну роль.

Подивіться, як вони ставляться до книг. Це клініка, і тут ніякий ні томос, ні навіть термос не допоможуть.

Саме так поводяться з книгами в головному осідку Православної церкви України – Михайлівському Золотоверхому монастирі Києва. Подібно чинила лише інквізиція в Середньовіччі з єретичними книгами! Ну може ще нацисти так робили…

Звалені наче мотлох, макулатура. В сирості, пилюці, розкидані, як непотріб. Спершу може видатися, що то свині порилися, а то так повелися з книгами «пастирі душ», прости їм Господи!

Це книги, які належать Філаретові, його праці, переклади богословської літератури на українську мову, видані його старанням та на його кошти. Там бачимо численні творіння святих отців, до яких, здавалося б, представники ПЦУ мали доторкатися, як до святині – джерела Божественної істини. Аж ні…

Раніше ці книги зберігалися в спеціально обладнаному приміщенні монастиря. В нормальних умовах, дбайливо складені. Коли ж предстоятелем ПЦУ став Думенко, їх фактично викинули в павільйон, який накриває пам‘ятку археології – фундамент воріт і надбрамну церкву ХІІ сторіччя. Завалили ними «законсервовані» рештки споруди князівських часів.

Люди, які знають Епіфанія особисто, розповідають, що він ніколи не любив книг і інтелектом, начитаністю не відрізнявся. Його дисертація взагалі сміх – збірка проповідей та ще й не ним написаних. Коли ж постало питання визнання в Міністерстві освіти, то туди занесли вже інший текст, підготований цілим колективом авторів, багатьма людьми, крім самого Епіфанія… Але хто б міг подумати, що байдужість Думенка до інтелектуального надбання втілиться у таку справжню ненависть до книг?

Колись преподобний Нестор Літописець писав: «Той, хто читає книги, бесідує з Богом або святими мужами. Із книжних слів набираємось мудрості й стриманості. Книги подібні рікам, що тамують спрагу цілого світу, це – джерела мудрості».

Але, на жаль, цих слів не знають представники грецької ПЦУ. Вони і святого Нестора та й Біблію повикидали б, наче мотлох. Вони їх не сприймають, бо, мабуть, воліють дбайливо збирати та зберігати лише гроші, а не книги.

Світ духовності чужий для практичних і меркантильних свідків секти стамбульського томосу. І це може обернутися великою трагедією для українського народу. З такими «духовними отцями» і чортів не треба.

Facebook

Схожі публікації