Розбираючи свої старі архіви газет, я виявив цікаве інтерв’ю Філарета Денисенка у газеті «Демократичне слово» від 5 грудня 2000 року.

У ньому глава «Київського патріархату» повідомив про підсумки візиту тодішнього президента України Леоніда Кучми до патріарха Варфоломія, котрий мав місце 24 листопада того ж року, з метою домовитись про створення «єдиної помісної Церкви» та дарування томосу.

Деякі деталі плану 2000 року разюче нагадують реалізований автокефальний проект 2018 року.

До прикладу, Філарет стверджував, що Константинопольська Церква може дарувати томос у січні 2001 року. Патріарх Варфоломій дійсно видав томос у січні, тільки через 17 років.

Крім того, Філарет розповідав про те, що у випадку відмови УПЦ взяти участь в «Об’єднавчому соборі», вона нібито перетвориться на «Російську церкву в Україні». Ті ж самі фрази та визначення ми чуємо і зараз.

Зі слів Філарета, зустріч між Кучмою та Варфоломієм закінчилась угодою стосовно того, що український президент мав водночас написати листи Константинопольському та Московському патріарху із запрошенням зустрітись у Києві з представниками «УПЦ КП», «УАПЦ» та УПЦ.

Раніше, 8 листопада, делегації «УПЦ КП» та «УАПЦ» нібито відвідали Константинополь, де зустрілись із генеральним секретарем Священного Синоду Константинопольського патріархату. За підсумками зустрічі вони підписали документ про те, що будуть працювати на об’єднання своїх структур. І вже після об’єднання, стверджував Філарет, патріарх Варфоломій мав намір «визнати Українську Православну Церкву (?) як Автокефальну і надати цій Церкві Томос».

Причому, за версією Філарета, цей процес мав відбутись незалежно від згоди УПЦ:

«Якщо ж вона не буде брати участі, то процес об’єднання не зупиниться. Ми об’єднаємось з УАПЦ, і все ж таки буде в Україні єдина Помісна Церква. Якщо згадана вами УПЦ не піде на об’єднання, то вона не буде мати права називатись Українською Церквою. Вона може існувати в Україні, але не як українська, а як російська Церква в Україні».

«Об’єднавчий собор» планували провести у грудні 2000 року (теж збіг – «Об’єднавчий собор» 2018 року відбувся саме у грудні).

В інтерв’ю Філарет назвав цифру в 60-70% єпископату УПЦ, котрі нібито були готові погодитись на об’єднання. Швидше за все, це був лише блеф з метою внести розгардіяш серед духовенства Української Православної Церкви. Вже надто фантастична цифра, враховуючи, що на «Об’єднавчий собор» 2018 року явились лише двоє єпископів УПЦ.

Як бачимо, план 2000-го року не був реалізований з певних причин. Крім того, на той момент відносини Константинопольського та Московського патріархату були дуже натягнутими у зв’язку зі скандальним візитом Варфоломія в Естонію незадовго до зустрічі з Кучмою. РПЦ намагалась погодити з Константинополем варіанти виходу з ситуації з існуванням двох паралельних юрисдикцій в Естонії, однак патріарх Варфоломій відкинув усі «миротворчі пропозиції» та зробив достатньо агресивні заяви з вимогою до ЕПЦ МП самоліквідуватись та підпорядкуватись структурі Константинополя.

Цілком можливо, що візит Кучми на Фанар був продиктований цим загостренням відносин між КонстП та РПЦ. Й або сам Кучма хотів скористатися цим моментом, або патріарх Варфоломій хотів ще більше натиснути на Руську Церкву.

У будь-якому випадку, розповідь Філарета підтверджує тезу про те, що патріарх Варфоломій планував або припускав втручання в українські церковні справи задовго до подій, пов’язаних з Критським собором у 2016 році. І навіть задовго до планів Віктора Ющенка про створення автокефальної церкви у 2008 році.

Олексій Смирнов, Facebook