Рік тому на нашому каналі з’явився допис, у якому ми розповідали про українців Закарпаття – парафіян Мукачівської греко-католицької єпархії. У цьому тексті ми порушували важливе питання: дискримінація спочилим єпископом українських вірників, які не відчували духовної підтримки. Він вважав свою єпархію «окремішньою Русинською Церквою» та намагався максимально ізолювати МГКЄ від УГКЦ.
Закономірно, що після смерті авторитетного єпископа, українські греко-католики почали шукати можливості зрівноважити релігійно-національне питання. За нашою інформацією, в УГКЦ розробляють план, який дозволив би вплинути на ситуацію, захистити українських вірників та закріпити свої позиції в цьому регіоні.
Коротко він виглядає так:
На території Закарпатської області УГКЦ планує створити власну Мукачівську Митрополію. Вона матиме саме такий статус, як інші Митрополії (Львівська, Івано-Франківська тощо).
У складі цієї Мукачівської митрополії планується окремо виділити Мукачівсько-Ужгородську Архієпархію, а також створити декілька різних єпархій, які відповідатимуть конфесійно-національному складу мешканців Закарпаття.
Для компактно-проживаючих греко-католиків неукраїнців (угорців та русинів) планується створити окремі територіальні деканати або вікаріати. Усі територіальні розмежування планується проводити згідно з офіційною статистикою, враховуючи конфесійно-національний склад населення конкретної місцевості.
Мова богослужіння має бути на вибір громади. За очікуванням УГКЦ, україномовні громади будуть превалювати над іншими. Особливі сподівання пов’язані з малою кількістю русинських громад, які можуть попросити проводити богослужіння церковнослов’янською мовою. На думку розробників проекту, мала кількість бажаючих відвідувати богослужіння церковнослов’янською мовою остаточно докаже, що русини – це виключно старий політичний проект, який треба ліквідувати через українізацію. В цьому питанні в УГКЦ розраховують на державну підтримку.
Для розвитку митрополії УГКЦ у Закарпатті планується визначити активних та авторитетних священиків і мирян, які зможуть переконати негативно налаштованих вірних МГКЄ в необхідності створення Мукачівської митрополії в складі УГКЦ. Українські греко-католики розуміють, що в Закарпатті існує багато антиукраїнських проугорських, прословацьких та промосковських громадських організацій, тому очікують на підтримку з боку влади та українських ЗМІ.
Останній пункт розкриємо окремо. В УГКЦ розраховують на плідну співпрацю зі Спілкою ім. владики Івана Маргітича, яка об’єднує прихильників ідеї приєднання Мукачівської греко-католицької єпархії до УГКЦ. Також, після смерті єпископа Мілана Шашіка, Блаженніший Святослав розраховує на переглядання питання приєднання МГКЄ до УГКЦ не лише в українському просторі, а ще й в Римі, де склалася цікава тенденція блокування цієї ідеї об’єднання вихідцями з Угорщини та Словаччини.
Ще хотілося б підсвітити незадоволеність в УГКЦ переходами з МГКЄ до ПЦУ патріотично налаштованих українців. Ми нещодавно розповідали, що в ПЦУ всерйоз стурбовані проблемами церковно-державних відносин: в Карпатському університеті ім. Августина Волошина, який очолює Мукачівський і Карпатський єпископ Віктор Бедь, нещодавно проходив круглий стіл, учасники якого порушували як національні, так і релігійні питання.
Цікаво, що на цьому столі серед релігійних питань було порушено проблему повільного переходу громад до ПЦУ, є лише одна різниця: в УГКЦ стурбовані, що патріотичні українці не хочуть дочекатися створення Мукачівської митрополії УГКЦ і переходять до ПЦУ, а в ПЦУ, навпаки, стурбовані в першу чергу малою кількістю переходів з московської церкви та водночас із задоволенням спостерігають за громадами МГКЄ, які долучаються до ПЦУ.