Те, що робить Ердоган щодо собору Святої Софії, можна порівняти з діями колишнього президента України Петра Порошенка стосовно автокефалії.
Як і Порошенко, Ердоган прикривається інтересами віруючих. Порошенко казав про те, що захищає права українських православних, – Ердоган говорить про те, що діє в інтересах турецьких мусульман.
Як і Порошенко, він бажає отримати політичні бали та зміцнити власну політичну силу.
Як і екс-президент України, він пов’язує свої дії з далекоглядними геополітичними цілями та вибудовує пафосну історичну міфологію.
Те ж саме робить і Держдеп США, використовуючи патріарха Варфоломія для переформатування православного світу в інтересах Заходу.
Аналогічно вчиняє і президент Чорногорії Міло Джуканович.
На жаль, останнім часом релігія знову стає заручницею великої політики та геополітики.
Тільки ось у результаті маємо масштабні релігійні конфлікти, нові розколи, підняття історичних обід тощо. А от політичні дивіденди для тих, хто розігрує релігійну карту, дуже непереконливі.
Порошенко з тріском програв вибори, патріарх Варфоломій налаштував проти себе більшу частину православного світу. Вважаємо, що і США (переважно демократів), і Джукановича, й Ердогана також рано чи пізно настигне свій «бумеранг».
Сподіваємось, що світові політики все ж зроблять правильні висновки та припинять експлуатувати релігійні почуття віруючих у своїх іграх.