Спроби переконати православний народ України, що Томос – це саме те, чого бракує для повного щастя, від початку були обманом, заявив заступник голови Відділу зовнішніх церковних зв’язків Московського патріархату протоієрей Микола Балашов в інтерв’ю Інтерфаксу.
«Вся історія з “отриманням Томосу”, яку в політичних інтересах передвиборної кампанії П. А. Порошенка намагалися представити як визначну сторінку в історії української незалежності, була спочатку замішана на обмані.
Він був присутній у всьому: в обіцянках адміністрації українського президента уявити то десять, двадцять і навіть більше підписів канонічних архієреїв Української Православної Церкви, які теж нібито чекають-не дочекаються жаданого Томосу; в спробах переконати православний народ України, що Томос – це саме те, чого бракує для повного щастя; в даних константинопольським екзархам запевненнях П. О. Порошенка, що “проблему Філарета” він вирішить; в обіцянках Філарету, що насправді нічого всередині його “церкви” не зміниться, а він як був, так і залишиться “патріархом”; в діях Філарета, який “граючись” відрікався від посади предстоятеля, маючи намір фактично зберегти за собою контроль; в обіцянках наступника керуватися порадами свого “духовного батька”, яким він знехтував уже дуже скоро; в нездійснених обіцянках колишнього митрополиту Вінницькому Симеону, який в результаті нічого не отримав, а втратив майже всю свою єпархію; в “наукових дослідженнях” залучених Фанаром експертів, які “довели”, ніби Київську митрополію у 1686 році Москві віддали “не назовсім” або навіть “взагалі не віддали”, а тільки дозволили тимчасово висвячувати митрополитів (за цю брехню, правда, хтось отримав свою нагороду у вигляді багатої Австралійської єпархії, інші отримали більш скромний гонорар)», – пояснює заступник голови ВЗЦЗ.
«Ось тепер колишній митрополит і вигнаний “почесний патріарх” Філарет каже, що підсунули “не той” Томос. Він має рацію, обдурили, тільки обманювали всі учасники тодішнього дійства. І важко повірити, що Філарет навіть і не прочитав ані Томос, ані кабальний статут “ПЦУ” перш, ніж розпустив (правда, теж “граючись”) свій Київський патріархат, який потім довелося відтворювати. Просто сподівався, що відзвучать фанфари, греки поїдуть, а життя піде як було раніше, своєю чергою.
Не вийшло. Навіть такого досвідченого гравця вдалося розіграти. Чи то вік бере своє, і політичне чуття підводить, то чи просто не витримав багатогодинного шантажу і тиску тодішнього президента, який провів в ніч перед “об’єднавчим собором” довгі години наодинці з “почесним патріархом”. Чуло серце старця, що все пішло не так, не хотів йти на цей собор, не хотів підписувати розпуск “патріархату”, та довелося – змусили, умовили.
Не хотіли і стамбульські екзархи ганьбитися, не раз і не два поривалися виїхати в аеропорт – так не дали, довелося брати участь в ганебному заході, який в ідейному плані забезпечувався адміністрацією президента України, а в організаційному відношенні – СБУ, співробітниками якого була і оточена, і заповнена по всій периферії храмового приміщення Свята Софія Київська», – зазначив протоієрей Микола Балашов.
За його словами, «прийде час, і вся правда про ці обмани вийде назовні у всій повноті. “Немає нічого прихованого, що не виявиться, ні таємного, що воно не пізнається і не вийде назовні”, – говорить Євангеліє. Ошукані мовчати все життя не будуть – нема чого їм. Слідом за одкровеннями скривдженого колишнього митрополита Київського з’являться й інші.
Адже головна зацікавлена особа, рятівник нації і відновлювач духовності П. О. Порошенко, сидів в президії того “собору” на манер святого Костянтина Великого, теж виявився обдуреним своїми політтехнологами, які брехали йому, що томос гарантує перемогу на виборах. І патріарх Варфоломій, який повірив, що за ним піде вся Україна, втомлена від “московського ярма” і готова проковтнути будь-який Томос, аби так називався, теж помилився. Ні обіцяного списку “ставропігій” у власність не отримав, ні слави об’єднувача православ’я, а тільки гіркоту поразки і розколу в тій світовій сім’ї православних християн, де недавно ще був він першим серед рівних».
«Пропала репутація. Залишилася лише необхідність весь час вмовляти себе і оточуючих, що все буде добре, що ось-ось нібито ще хтось із предстоятелів визнає український Томос і тамтешню “автокефалію”, і зробить це з вдячністю, та ще й покається, що так довго роздумував. “Не так сталося, як гадалося”», – процитував отець Миколай українську приказку.