Юрій Павлович Чорноморець (уроджений Диба) порвав з УПЦ і Православ’ям взагалі. Що за цим стоїть?
Багатьох користувачів інтернету і не тільки сколихнула новина про те, що колись відомий український «філософ» з претензією на «богослов’я», Юрій Павлович Чорноморець, відрікся від Православ’я. Але, про все по-порядку.
Юрпалич – це людина, яку релігійні та інші метання супроводжували все життя. Уроджений Диба (його справжнє прізвище), він весь час підкреслював той факт, що є прихожанином УПЦ. На початку 2000-х різко критикував керівництво РПЦ, висловлювався проти деяких ієрархів в Україні, і вважався прихильником екуменізму та унії з Римом. Але, на початку 2010 року раптом різко змінив тональність своїх виступів, переключився на суто церковну тематику, і більш того, почав захищати як УПЦ, так і Православ’я в цілому. Вже тоді багато хто з його колег і знайомих дивувалися, а чому раптом Юрпалич так різко переключився з «українського православ’я» на канонічне? Тоді ніхто й ніяких пояснень не дав. А все було просто, як білий день – Юрпалича залучили до роботи на митрополію. Залучив, звичайно, владика Олександр (Драбинко), який умів і вміє знаходити спільну мову з людьми, для яких слово «честь» має чіткий грошовий еквівалент.
Проте, дуже скоро в митрополії змінилося керівництво. Владика Олександр втратив колишнє значення і вагу, а ті, хто прийшов після нього не побачили в Юрпаличі тих талантів, які б дозволили йому й надалі годуватися від митрополичих хлібів. Юраплич образився. До того ж, образився так, що став ледь не головним ідеологом так званого «автокефалістського» крила всередині УПЦ. Власне, він ніколи ним і бути не переставав, просто, до пори до часу, скромно мовчав.
Підозрювався він і в симпатіях до католиків і уніатів. До того ж, підозрювався небезпідставно, адже саме на гроші, які він отримував від уніатів, Юрпалич займався своєю «творчістю». Більш того, саме від УГКЦ пан Диба отримав пропозицію переїхати до Львова. Однак, з уніатами у нього не склалося. Кажуть, що не склалося через дружину, яка була ревно віруючою прихожанкою УПЦ і природно чинила опір як самому переїзду, так і співпраці чоловіка з уніатами.
І ось, зовсім недавно, Юрпалич все-таки вирішив рішуче порвати з Православ’ям, про що він і заявив на своїй сторінці в ФБ, а так як він цю саму сторінку видалив (і далі ми зрозуміємо чому), я приведу цей його пост повністю: «Оскільки мене давно не було в ФБ і сталися деякі зміни у моїй ідентичності, то можу сказати, що я дійсно покинув УПЦ МП, і православ’я взагалі, хоча не покинув Київської Церкви. Цей перехід є річчю глибоко особистою. Саме у зв’язку із цими подіями я так довго мовчав в ФБ. Надалі я буду писати лише як філософ і релігієзнавець, а моя церковна ідентичність буде лише фактом мого приватного життя. Прошу вибачення у всіх, хто хотів бачити мене православним – я більше не міг терпіти багато чого у православній церкві взагалі та МП зокрема. Якщо хто може далі бути православним – я цілком схвалюю цей вибір та підтримую його. Не хотів би ні для кого бути прикладом. Бажаю, щоб такі кроки були лише особистою справою кожного. Бажаю кожному успіху в його шляху до Бога».
Деякі назвали це зречення «сміливим кроком». Мовляв, з боку Юрпалича розрив з православ’ям схожий на сповідання. Хоча, в теперішній ситуації, як раз вірним є зворотнє – залишитися в Православ’ї схоже на сповідання. А вчинок Диби – не більш, ніж втеча. Але, від чого? А головне, навіщо? Адже, знаючи Юрія Павловича, складно припустити, що все сталося через його релігійні переконання або вибір. Все повинно бути набагато тривіальніше. Як з УПЦ (гроші) або УГКЦ (дружина).
Ще коли я вперше прочитав цей самий його пост про розрив з православ’ям, мене здивував коментар когось із друзів Чорноморця. Там було буквально сказано, що при зустрічі ця жінка наб’є Юрпаличу «морду». За що? – подумав я тоді. Виявляється, що його «глибокий особистий» перехід в іншу конфесію (УГКЦ) одночасно пов’язаний і з жінкою і, швидше за все, з грошима.
Справа в тому, що у Юрпалича є законна дружина. Та сама віруюча УПЦ з прізвищем Чорноморець, яке він взяв собі. У них з дружиною є п’ятеро дітей. І ось, наш «герой» духу кидає свою дружину і своїх дітей, а разом з нею і Православ’я, і йде до іншої жінки і в іншу конфесію. З точки зору Церкви – це блуд. При чому, як тілесний, так і за духом. Звідси той самий коментар жінки, яка зібралася набити морду Юрпаличу, звідси і видалення останнім своєї сторінки з Фейсбуку. Ні, він не френда свого злякався, він злякався, що вона скаже правду, про яку дізнаються всі інші френди. Плюс, я впевнений, що йому самому болить як серце, так і душа – адже він зрадив не тільки своїй дружині та п’ятьом дітям, а й Христу. Хочеться побажати Чорноморцю тільки одного – не закінчити так, як закінчив Іуда.
P.S. Вкотре переконуюся, що український церковний патріотизм – річ суто продажна. І купуються на нього, хто ніколи православним не був.