Храм, через котрий конфліктували УГКЦ та РКЦ у Львові, досі не визначився з конфесією

Щодо львівського Храму Стрітення Господнього.

Рік тому ми розповідали про те, як навколо цього храму вибухнула суперечка між греко-католиками і представниками римо-католицької церкви. На жаль, ситуація досі залишається не вирішеною.

У березні 2019 року багато ЗМІ повідомляло, що громада вирішила перейти до ПЦУ і навіть запросила до себе православного священика. Враховуючи те, що з церковної точки зору парафію «ліквідовано» архієпископом і митрополитом Львівським Ігорем Возняком (по суті, просто в храмі перестав служити священик), а з державно-юридичної точки зору громада самостійно може ухвалювати будь-які рішення стосовно власної канонічної підлеглості, здавалося, що справа вже дійшла до логічного завершення. Але тільки здавалося: офіційно ПЦУ так і не прийняла Стрітенську парафію.

За нашою інформацією, оскільки ця громада залишилася без священика, вони після невдачі з ПЦУ вирішили у тому ж березні 2020 року написати листа до Голови УГКЦ з проханням «відновити» цю парафію. В УГКЦ цього прохання не зрозуміли, бо «не побачили там відмови від бажання перейти до ПЦУ, а також бажання знову проявити послух архієпископу і митрополиту Львівському Ігорю».

Позиція священноначалля УГКЦ досить радикальна – вони повністю відмовляються від цього храму і надають можливість представникам громади самостійно розбиратися з власними проблемами, бажаннями та пересуваннями. Оскільки будинок не належить УГКЦ, а був переданий у власність громади, керівництво цієї церкви вирішило максимально дистанціюватися від конфлікту.

Цікаво, що ця позиція не зовсім відбиває реальності і показує ситуацію дещо однобічно.

По-перше, не треба було це взагалі починати – якщо б не «ліквідували» парафію, підкорюючись рішенню Апостольського нунція, цього внутрішнього конфлікту (як і багатьох інших) взагалі б не було.

По-друге, в УГКЦ чомусь забувають про причинно-наслідкові зв’язки. Священника люди запрошували лише після того, як залишилися без власного. Що вони мали там робити? Самостійно відправляти служби? Абсурд.

Ось і маємо те, що маємо – рішення Апостольського нунція не виконали, бо храм знаходиться у власності громади, священника забрали, залишили людей без опіки, а відтепер ще й покаяння вимагають, мов доведіть, що залишаєтеся вірними своєму архієпископу. А як вони можуть залишатися вірними, якщо той архієпископ просто віддав храм римо-католикам, не маючи на це права? Незрозуміло.

На нашу думку, це прохання громади відновити їхню парафію в лоні УГКЦ було останньою спробою залишитися в греко-католицькій церкві. Після висловлювання позиції Святослава, а також підкреслення факту відмови від будинку, питання має знятися самостійно. Парафіяни вже мають спокійно видихнути та врешті-решт приєднатися до ПЦУ, яка в свою чергу вже може не боятися образити УГКЦ. Подивимося, як це виглядатиме насправді.

Телеграм-канал Churcher

Share on print
Share on email
Share on odnoklassniki
Share on twitter
Share on whatsapp
Share on telegram
Share on facebook
Підписуйтесь на наші соцмережі TelegramFacebook

Читайте також

Недавні записи

#УПЦ #УПЦ КП
Запропонувати новину