Померти не у розколі

Час читання: 2хв.

Він був відвертим прихильником автокефалії, але перейти до «ПЦУ» відмовився, гостро розкритикувавши її залежність від Константинопольського патріархату:

«Я – людина вільна, не хочу бути васалозалежним від греків. Це не автокефалія. Їхній Статут каже про те, що в нас в Україні утворилась грецька церква».

І ще одна яскрава цитата:

«Вони зробили (церкву) повністю залежною від греків. Я буду їздити за миром до греків? Знаєте, скільки це буде коштувати? Тобто я бути питати в греків, що мені робити в Україні?! Пробачте мені. Я розумію так: якщо це автокефалія, то Церква має бути незалежною, як і всі автокефальні церкви».

При цьому УПЦ він вважав фактично незалежною Церквою та заперечував розхожу думку про її підпорядкування Москві:

«Ми жодного благословення в Москви не просили. Це незалежність. Просто, розумієте, все перекручується і не так, як треба, сприймається. Я розумію, що набридла Москва, все розумію. Але треба підходити по-чесному, добросовісно до цього питання».

Як би там не було, при всіх своїх автокефалістських симпатіях, митрополиту Софронію вистачило мудрості та розуму провести свої останні дні не у розколі, а в канонічній Церкві.

І як що вже аргументи представників УПЦ та більшості Помісних Православних Церков не переконують прихильників «ПЦУ», то, можливо, аргументи такої людини, як митрополит Софроній, допоможуть зрозуміти помилковість свого шляху та повернутись у лоно справжньої Церкви.

Правблог

Схожі публікації