Прочитав історію про відкриття провадження проти Порошенка за розпалювання релігійної ворожнечі при отриманні Томосу і т. п. А також і заяву ПЦУ з цього приводу, де, як завжди, серед іншого традиційно є випади в сторону УПЦ.
Виносячи за дужки і саме провадження, і роль Порошенка в цих процесах, і оцінку факту того, що ПЦУ вступається за цього токсичного політика, хотів би сказати наступне:
Шановні! Не треба вплутувати нашу Українську Православну Церкву в цю історію. Залиште нас в спокої. Це ваші проблеми. Проблеми в трикутнику – УПЦ КП, ПЦУ і Порошенко. Адже ж позов на Порошенка подали юристи від Філарета, від УПЦ КП. От там між собою і розбирайтеся.
Добре, що наша Церква не стала брати участі в тих томос-процесах. Одні проблеми й скандали з ними і між ними.
Взагалі, в Церкві в Україні все було спокійно, поки не з’явилися оці всі абревіатури:
Спочатку УАПЦ,
Потім УПЦ КП (1992 р.),
Потім знову відновилася УАПЦ в 1993 році, після того одна й друга створили ПЦУ (2018 р.) – проблем стало ще більше, потім знову відновлює своє існування УПЦ КП (2019 р.), і тепер вже бореться з ПЦУ.
Господи, помилуй!
Абревіатури в них міняються, а проблеми ті самі.
А тим часом зі сторони за цим всім протягом цих років спостерігає Українська Православна Церква (від якої всі ці вищезгадані новоутворення в різні часи відійшли), яка не змінюється, яка спокійно і твердо звершує своє служіння, яка як була, так і є єдиною канонічною, древньою і справжньою Церквою України.