У Кураєва у його ЖЖ (котрий давно перетворився на «що б ще написати скандального? А?») з’явився допис «Якщо дитина торкнулась Престолу» наступного змісту:
«18 липня 1744 року вийшов указ Сенату, від імені імператриці Єлизавети Петрівни, що розглянув питання про дітей-святотатців:
«Которые такие малолетные явятся в святотатстве и коснутся Святому олтарю, також в смертных убийствах и пожегах и в том оные будут изоблечены или и сами в распросах повинятся оныя за такия их важныя вины, чинить наказание на публичном месте, бить плетьми и заковав в ножныя железа, ссылать в дальние монастыри на 15 лет, где их содержать под крепким караулом безысходно из монастыря, и во все те 15 лет употреблять их в тяжкие монастырския работы, и при том им толковать, что такая им работа определена за их тяжкий пред Богом грех, за которую они подлежали смертной казни, и от того только для их малолетства освобождены».
Повне зібрання законів Російської імперії. Зібрання перше. Спб 1830, стор. 174-175″.
У коментарях одразу почалось охання та ахання, хіба можна так жорстоко карати за одне лише випадкове торкання до престолу?! Тільки ось пан професор (при цитуванні причому прибравший кому після фрази «явятся в святотатстве», чим змінюється її значення) забув згадати, що у судочинстві Росії 17-18-19 століть СВЯТОТАТСТВОМ (буквально: «крадіжка святині», від «тать» – злодій) називалось зовсім не «блюзнірство» або «паплюження», а власне КРАДІЖКА з церкви цінних священних предметів – потирів, дискосів, ікон тощо (деякі з них зберігались на престолі).
І указ Сенату каже зовсім не про просте доторкання до престолу (до нього випадково може і дорослий вівтарник торкнутись), а саме про крадіжки святинь з храму, за котрі засуджували (але зовсім не завжди, звісно, застосовували) до смертної кари для дорослих. Для малолітніх же цим указом вона замінялась 15 роками монастирських робіт. Достатньо почитати статті на тему «Святотатство в Російській імперії та покарання за нього». Просто ми звикли нині вже до зовсім нового і небуквального значення цього слова…
Це професор Кураєв так реально вже здувся – чи навмисно такими вкиданнями читачів набирає?