Єпископи винуваті у богохульстві. На думку грецького богослова професора-протопресвітера Феодора Зісіса, реакція ієрархів на коронавірус – удар по догматах Церкви та паплюження святості храмів.
«Незважаючи на усі гарні промови, вони не відкинули богохульні висловлювання низки лікарів, котрі вважають, нібито при причащанні Тіла і Крові Христових, що пропонуються вірним зі святої Чаші святою лжицею, можна заразитись коронавірусом. А тому вони розділяють провину у богохульстві та у запереченні найвищого та найсвятішого догмату про преложення Святих Дарів…
Вони забули свої попередні богословські знання, архієрейську присягу, котру дали при хіротонії, і свої канонічні обов’язки – вчити народ догматам Православної віри та піклуватись про паству.
Ким вони себе вважають? Акторами, котрі лицемірять та грають якусь роль? Або вершителями та священнодіячами страшних Таїн?
Чи можемо ми впасти ще нижче чи вже досягли днища адського?
Звісно, поняття «Церква» не варто ототожнювати ані з церковною адміністрацією, ані з соборами, котрі періодично відбувають, тому що і патріархи, і єпископи, і священики, і богослови, і собори неодноразово засуджувались за ухилення в єресь. А тепер, у цей важкий період Церква зберіглася там, де деякі єпископи висловили хоча б слабкий протест з тим, що відбувається , а також там, де деякі священики, ігноруючи синодальні та єпископські заборони та накази, звершували Божественну Євхаристію у зібранні віруючих, нехай навіть і таємно. Там, де немає зібрання віруючих, немає і Христа, там немає і Церкви…
Протягом двох місяців правляча церква (ἡ διοικοῦσα ἐκκλησία), забороняючи зібрання вірян та передання Божественного Причастя, не тільки порушила найвищий та найсвятіший догмат про преложення хліба і вина у Тіло та Кров Христові, але й скасувала саму Церкву. Єпископи, котрі відповідають за ці рішення, скасували самі себе…»