Нещодавня новина про «храм Київського патріархату» в Ногінську Московської області внесла серйозний резонанс в українські ЗМІ. Як інформує офіційний інтернет-ресурс «Київського патріархату», «УПЦ КП вважає варварством і вандалізмом вимогу російської влади знести Троїцький храм «Київського Патріархату» в м Ногінську Московської області». Смілива заява, чи не так? Тому давайте розбиратися.
Старина Валентин Єгорович, більш відомий як «митрополит» Адріан, є так званим главою Богородської єпархії «Київського патріархату». Чоловік, вихований в освітніх закладах РПЦ, пізніше став рядовим кліриком в Ногінську Московської області, а ще якийсь час по тому, в 1992 році, за негідну поведінку був відрахований за штат і позбавлений настоятельства Богоявленського собору в тому ж місті. Всі ці канонічні заборони затвердив діючий нині митрополит Крутицький і Коломенський Ювеналій (Поярков). З цього моменту «черговий перебіжчик» і подався в лоно українських розкольників.
Однак не все так просто. В той час, коли в Україні представники «Київського патріархату» одну за одною виливають порції бруду на адресу Української Православної Церкви, цей одіозний ієрарх не зовсім солідарний зі своїми побратимами. У 2015 році «митрополит» Адріан пише привітання на адресу того ж митрополита Ювеналія з наступними словами: «В день Вашого славного ювілейного Тезоіменитства в честь 80-ти річчя від дня народження, прийміть моє щире вітання. Я довго чекав числа 15-го липня, щоб мати можливість привітати Вас з Днем Ангела в честь святителя Іувеналія, Патріарха Єрусалимського … Я завжди пам’ятаю і Вашу святительську зустріч в Свято-Троїце-Сергієвій Лаврі, коли Ви, забувши про все, що відбувалося в 90-ті роки ХХ-го століття, в день преп. Сергія Радонезького зустріли мене, як свого колишнього клірика і побратима у Христі …».
Виявляється, не така Російська Православна Церква і ворожа, ну, принаймні, для «митрополита» Адріана. Цікаво, чи схвалює подібні заяви «патріарх» Філарет – патрон Валентина Старини в Україні?
Стосовно ж самої єпархії, то в цьому випадку ми бачимо цікаві речі. Ніякої єпархії під назвою «Українська Православна Церква Київського Патріархату» в Росії не існує. І дуже дивно, що зараз сурмлять про знесення храму «Київського патріархату». Навпаки, 7 червня 2014 року відбулися парафіяльні збори Свято-Троїцького храму міста Ногінська, на якому обговорили питання про зміну юридичної назви релігійної громади цього храму.
Зокрема, пункт 2 цього протоколу говорить: «Про внесення змін до Статуту місцевої релігійної організації православної громади Свято-Троїцького храму м. Ногінська Московської області Централізованої релігійної організації Богородської єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату, і про затвердження нової редакції Статуту місцевої релігійної організації православної громади Свято-Троїцького храму м. Ногінська Московської області Централізованої релігійної організації Богородської єпархії Української Православної Церкви, без слів «Київський Патріархат».
Виходить, що сам Адріан Старина добровільно зареєстрував зі своїми парафіянами нову релігійну організацію, яка не має абсолютно ніякого відношення до «Київського патріархату». Тоді питання: а для чого ці пусті балачки, якщо в Росії просто немає ніякої юридичної організації, яка тотожна «українським розкольникам»? В даному контексті є ще кілька цікавих моментів. Як свідчить сам же «митрополит» Адріан, йому не дуже-то й раді «його брати» з «Київського патріархату».
Ось як він про це пише в 2015 році: «І ось, не встигнувши прибути на свою Батьківщину, в Україну, в її столицю Київ, як у Володимирському соборі з самого початку мене зустріли запитанням: «а як ти, будучи агентом Росії, зумів проїхати через російсько-український кордон?». Цікаво ж, правда?
Сам по собі Валентин Єгорович також не дуже-то солідарний зі своїми «братами-архієреями» з «Київського патріархату» і в контексті підтримки діючої влади. Вірніше, сам же Старина і викриває чинного президента Петра Олексійовича Порошенка у власному збагаченні і псевдопатріотизмі: «Єдине, мене хвилювала та хвилює доля моєї Батьківщини України, де з 2005-го року і до сьогоднішнього дня нею керують нечесні люди. Хоча б взяти сучасного Президента П.О. Порошенка, який в Україні себе видає за її патріота, а сам набиває кишені для себе і своїх родичів. Наприклад, в Росії, в Липецькій області він має свій великий кондитерський комбінат «Рошен», не кажучи про них в Україні, де ціни зросли на 120%. У Росії його комбінат існує розкошуючи і ніяких тисків з боку влади РФ не зазнає. Таким чином, війна війною, а обід за розкладом. Тоді як більшість громадян України живуть в злиднях і не мають зайвої копійки, щоб прогодуватися, пролікуватися і оплатити за комунальні послуги, розмір яких вони, він і його «вірна» команда, підняла в десятки разів, а зарплати й пенсії зовсім не підвищують. Ніхто з них не має совісті, щоб виділяти бідним і нещасним людям фінансову допомогу зі свого особистого бюджету, отриманого від обкраденого свого ж народу. І таких прикладів можна навести дуже багато. У тому числі і прем’єр-міністр України А.П. Яценюк, який абсолютно не дбає про український народ, оскільки своє чрево і черева своєї сім’ї – на першому місці».
Більше того, «митрополит» Адріан взагалі робить сенсаційну заяву: революція в Україні 2014 року – це хитрий план нинішньої влади: «Адже ці перші сучасні особи країни, хитро-мудро захопивши владу після В. Ф. Януковича, вже були під час президентства. В. А. Ющенка (2005-2010 рр.), які при ньому нічого доброго не зробили для України, а зараз і тим більше».
І що ми бачимо в результаті? Ніякої офіційної структури в Росії під назвою «Київський патріархат» не існує, в якій релігійній структурі сам Адріан Старина – невідомо, а його висловлювання звучать досить неспівзвучними з риторикою «Київського патріархату». Швидше за все, ми отримали чергову брехню «українських розкольників» та їх кураторів у вищих ешелонах влади. Найсумніше, що саме брехня і є основним методом для маніпулювання суспільством представниками цієї релігійно-політичної структури. Можна припустити, що в умовах, коли «Київський патріархат» звинувачують в захоплення храмів УПЦ, їм потрібен був дзеркальний приклад, щоб виставити вже себе жертвою «гонінь». Таким чином, вони хотіли відвернути увагу від власних непривабливих справ у Західній Україні, і нівелювати усталений імідж «церковних рейдерів».
