Пройдисвіти в УПЦ КП. Епізод другий: «митрополит» Іоасаф Шибаєв

Час читання: 3хв.

Обирай з того, що є – принцип, за яким формувався «єпископат» УПЦ КП в 90-ті роки? Як інакше пояснити перебування в числі вищого духовенства «Київського патріархату» людей, які ні морально, ні інтелектуально не відповідають не те, що єпископському сану, а навіть званню священнослужителя.

Минулого разу ми розповідали про особливі деталі біографії «митрополита» УПЦ КП Адріана Старини. В цій публікації йтиметься про чергового персонажа з «яскравим» послужним списком, який також є представником російського єпископату УПЦ КП – «митрополита» Білгородсько-Обоянського Іосафа Шибаєва.

Перші кроки в РПЦ

Традиційно для «архієреїв» УПЦ КП першої черги, «митрополит» Іосаф Шибаєв починав свою кар’єру в лоні Руської Православної Церкви. Перші кроки майбутнього розкольника почались в Псково-Печерському монастирі РПЦ, де Шибаєв був послушником обителі. Після демобілізації з лав радянської армії, Шибаєв поступив на навчання до Московської Духовної Семінарії.

Після завершення духовної семінарії в 1976 році тоді ще Валентин Шибаєв прийняв дияконський сан, а наступного року став священиком. Вже в 1978 році священик Валентин Шибаєв прийняв чернечий сан з іменем Іоасаф. Пізніше Шибаєва призначать настоятелем Свято-Троїцького собору міста Обоянь Курської області.

Нагадаємо, що в УПЦ КП він надалі очолюватиме Білгородсько-Обоянську єпархію, тобто одним з кафедральних міст Шибаєва буде знайома йому Обоянь. В 1986 році Шибаєва було піднесено до ігуменського сану.

Переломний момент – з розколу в розкол

Певною мірою життя Шибаєва мало чим відрізняється від життєпису першого героя – Адріана Старини. 10 вересня 1991 року ігумен Іосаф Шибаєв вийшов з-під юрисдикції РПЦ, ставши частиною РПЦЗ Лазаря Жубренко. Причиною для Шибаєва піти з РПЦ став скандал навколо особливих його специфічних стосунків з ієромонахом Серафимом Баранчиковим – обох було звинувачено у содомському гріху.

Під час свого перебування в розкольницькій РПЦЗ Шибаєв розпочав кампанію по просуванню своєї персони на посаду єпископа. І хоча в цій юрисдикції ігумену Іоасафу вдалося стати архімандритом, мрія про архієрейську посаду так і лишилась нездійсненною. В зв’язку з цим, наприкінці 1994 року архімандрит РПЦЗ Іоасаф Шибаєв переходить в «Російську православну церкву Київського патріархату», засновану Філаретом Денисенком паралельно з УПЦ КП. В 1995 році Іоасаф Шибаєв таки стає «єпископом», отримавши хіротонію з рук позбавленого священицького сану Філарета Денисенка.

Прощавай, Православ’я!

В лютому 1997 року Шибаєв остаточно порвав усі зв’язки з канонічним Православ’ям та був позбавлений сану рішенням Архієрейського собору РПЦ. Продовжуючи свою кар’єру в УПЦ КП, в 2000 році піднесений у сан «архієпископа». До слова кажучи, в особистому портфоліо Шибаєва на сайті УПЦ КП немає жодної інформації щодо того, коли його було підвищено до звання митрополита. Та незважаючи на це, на загальній сторінці «єпископату», Шибаєв значиться «митрополитом» та постійним членом Синоду «Київського патріархату».

В 2010 році «митрополит» Іоасаф Шибаєв був притягнутий до кримінальної відповідальності за осквернення пам’ятників культури і мистецтва на території Білгородської області РФ. За непідтвердженими даними, з 2012 року Шибаєв є послідовником секти Свідків Єгови.

Сергій Назарчук

Схожі публікації