Геть храми (повноцінну літургію, ікони, мощі, поминання померлих тощо), церковну ієрархію, присутність у юридичному полі і так далі. Даєш тотальне розвтілення та перехід у віртуальну реальність із 30-хвилинними експрес-службами!
Таку перспективу для вірян рекламує Телеграм-канал «Батюшка Лютер» (він же журналіст «Рідусу» – диякон Анатолій Абрамов).
Як ми вже неодноразово писали, модерністи всіх мастей використовують карантин для «контрабанди» своїх ідей. Вони розглядають відмову від богослужінь не просто як тимчасовий та вимушений захід, але як шанс для переформатування свідомості віруючих у бік знищення Церкви і заміни її на протестантську мережу автономних віртуальних громад.
Але християнство – це релігія «втілення», котра передбачає безпосередній контакт між людьми та живе спілкування. Зрештою, створення реальної, видимої, а не віртуальної громади. Не можна замінити спільну молитву в храмі сурогатною відеотрансляцією. Це абсолютно інший досвід.
Чи ви би погодились спілкуватись зі своєю сім’єю виключно через відеотрансляцію (чи, наприклад, листуванням поштою)? Не могти доторкнутись до своїх дітей? Обняти та поцілувати їх? Відчути їхнє тепло? Уявили це Пекло? От «онлайн-Церква» є абсолютно тим самим.
Власне, виникає питання, а навіщо взагалі потрібні онлайн-богослужіння, коли можна успішно збиратись «у реалі»? Хто при здоровому глузді захоче проміняти живий контакт і спілкування на віртуальний сурогат? Хіба що люди з якимись невротичними відхиленнями.
Єдиний аргумент користі від онлайн-богослужіння – можливість спілкуватись на відстані. Але що заважає будь-якому християнину брати участь у житті тієї громади, котра перебуває безпосередньо там, де він живе? Як можна повноцінно брати участь у житті людей, котрі перебувають за тисячі кілометрів від тебе? Адже конкретна громада – це конкретні зв’язки: побутові, культурні, правові тощо. Постійно спілкуватись з кимсь з іншого міста і впритул не бачити свого сусіда – це якась дивна форма збочення.
Те, що пропонує «Батюшка Лютер» – це, по суті, гидування плоттю, заперечення втілення Іісуса Христа та значення тіла (як і конкретних соціальних зв’язків) для спасіння.
І це – не враховуючи величезну кількість інших протирічь із Писанням, християнським віровченням та здоровим глуздом, котрі породжують дивні міркування про заміну Церкви Христової на «онлайн-церкву» імені Абрамова.