В УГКЦ незадоволені упередженим ставленням до церковних ієрархів у «карантинному» питанні

Вдалося дізнатися підсумки святкування Воскресіння Христового греко-католиками  в Україні. За даними Києво-Галицької Митрополії, яка охоплює більшу частину країни, участь у Великодніх Богослужіннях взяли лише 1088 осіб – це близько 4,24% від загальної кількості її вірників. У середньому – по 5 чоловік на парафію.

Звісно, цікаво було б побачити, скільки вірян УГКЦ прийшли до церкви зустріти Воскреслого Христа у західних регіонах, які відомі високим рівнем релігійності своїх мешканців. Гадаємо, що там доля тих, хто взяв участь у богослужінні або просто завітав до храму освятити кошик, була більшою. Так, деінде були порушення. Але попри те, що греко-католиків відносили до «групи ризику», в УГКЦ дійсно багато зробили, щоб мінімізувати оффлайн-спілкування з вірянами. Особливо вважаючи на неоднозначність та суперечливість формулювань щодо обмежень від різних міністерств і місцевих влад, наприклад, стосовно присутності вірян на богослужіннях або скупчення людей на церковному дворі.

Завдяки спільним зусиллям усіх церков, що об’єдналися в боротьбі з коронавірусом, було зроблено неможливе, адже за опитуванням очікувалося, що загалом до церкви на Пасху прийдуть близько 15% населення – до 1,5 млн українців (що вже в п’ять разів менше, ніж тогоріч), а Нацполіція звітує про 130 тисяч.

На тлі цього стає більш зрозумілим невдоволення ієрархів, зокрема, й Святослава Шевчука, антицерковною риторикою з боку політиків і ЗМІ. Серед своїх вони кажуть, що таке поширення запитання «Чи потрібна Церква?» – безпрецедентно для нашого народу. До речі, за згаданим опитуванням СГ «Рейтинг», більшість противників тимчасового посилення карантину на Пасхальні та травневі свята – це не тільки вірники УПЦ, але й атеїсти.

Загальні обвинувачення у відсталості, небезпечності, що лунають на адресу церкви взагалі без жодного розбору, турбують ієрархів та сприймаються як упередженість і пошук козла відпущення. Багато хто вважає, що ЗМІ замовчують порушення карантину в супермаркетах, на кордоні тощо. Цей постійний наголос на небезпечності церкви як такої також помітили в Інформаційному департаменті УГКЦ, наприклад, після ефіру ток-шоу «Право на владу» 16 квітня на «1+1». До того ж, деякі вірники УГКЦ невдоволені або навіть обурені “недостатньо шанобливим” ставленням ведучої до Святослава Шевчука у порівнянні зі ставленням до глави ПЦУ Епіфанія Думенка.

Може хтось дійсно – і аж занадто, – боїться релігійних організацій? Адже, якщо є агресія, хоча б суто інформаційна, то завжди саме страх до чогось є її причиною.

Телеграм-канал Churcher

Читайте також