«Руський мир» вустами митрополита Філарета (Денисенка)… Що змінилося?

Час читання: 4хв.

Засновник «Київського патріархату» – Михайло Антонович Денисенко часто маніпулює свідомістю простих громадян. Розкольники звинувачують віруючих Української Православної Церкви у просуванні так званого «руського миру», який несе, за їхніми словами, загрозу і небезпеку. Однак в свій час, тоді ще канонічний митрополит Філарет (Денисенко) дещо по-іншому трактував цей термін і саму його суть. Напевно представникам «Київського патріархату» буде цікаво ознайомитись з висловлюваннями свого «патрона» із минулих років. Вашій увазі слово митрополита Філарета з нагоди 1000-літнього ювілею Хрещення Київської Русі.

Слово митрополита Київського і Галицького Філарета перед водосвятним молебнем

(Володимирська гірка, пам`ятник святому князю Володимиру)

У ці ювілейні дні з милості Божої всі ми є учасниками Великого ювілею – 1000-ліття Хрещення Русі.

1000-ліття Хрещення Русі – це свято не лише Руської Православної Церкви і нашої багатонаціональної Вітчизни, це свято всього Православ`я, всього християнського світу. Та особливі почуття переживаємо ми, молитовно відзначаючи цей великий день у древньому Києві. Адже і могутній Дніпро, і круті київські пагорби, і сама земля славного Києва – живі свідки і учасники цієї великої історичної події.

Хто краще від дніпровських хвиль розповість нам про те, як «небо і земля тріумфували», як радів народ київський, входячи у дніпровські води, що стали купіллю великого хрещення і руським Йорданом? Хто краще дніпровських круч нагадає нам молитву святого князя Володимира над ново освяченим народом: «Боже великий, доглянь нових людей своїх і укріпи в них правую віру!». Багато пам`ятають древній Київ і сивий Дніпро.

1000-літній ювілей – це історія нашої Вітчизни, це велика культура, що стала складовою частиною європейської і світової культури, це історія руської державності, писемності і, витонченої за своєю духовністю і піднесеністю, літератури.

1000-літній ювілей – це не лише минуле, це й сьогоднішній день. Це багаті традиції руської святості і благочестя, жертовної любові і правдолюбства, милосердя і великого терпіння. Це неоціненні духовні скарби, збережені і примножені Церквою.

Церква створила прекрасні пам`ятки, які збагатили руську культуру, вони і донині є національною гордістю нашого народу. Коли Церква вживає слово «руський», вона має на увазі не лише росіян за національністю, а й українців, і білорусів, бо ці три народи вийшли з одного кореня – Київської Русі. Неповторні храми і монастирі, що світло красуються над руськими просторами, потьмянілі від часу ікони майстрів Київської Русі і твори сучасних іконописців  – усе це створено натхненням нашого народу, що живиться від невичерпних джерел небесних.

У тяжкі роки татаро-монгольського іга Церква підтримувала дух національної єдності. Вона надихнула на Куликовську битву великого князя Дмитрія Донського і його воїнство. Церква служила опорою нашій державі у боротьбі проти іноземних загарбників протягом всієї багатовікової історії. Вона була з народом і в дні Великої Вітчизняної війни. У всі ці віки Церква служила моральному становленню нашого народу.

Тут знаходяться представники християнських Церков і світових релігій з багатьох країн світу. Вони добре знають, яке величезне значення має перебудова, демократизація і гласність для зміцнення довір`я, співробітництва між державами, роззброєння і миру на землі. Ми їх щиросердечно вітаємо, дякуємо за участь у святкуванні нашого ювілею – 1000-ліття Хрещення Русі і просимо передати наші добрі почуття своїм Церквам і своїм народам. З милості Божої тисячолітній ювілей об`єднав нас у ці дні в одну велику людську сім`ю.   

Православний вісник, 1988 р., №12.

Схожі публікації