Ректор КДАіС: Ознак захворювання у мене немає, сподіваюсь, що всі швидко здолають недугу

Час читання: 4хв.

Від початку пандемії в Україні захворів 1 031 медпрацівник. Але в суспільстві, одні з тривогою, інші зі зловтіхою, більше обговорюють здоров’я священнослужителів. Скільки серед них підхопили коронавірус, що вони, у зв’язку з карантином, радять прихожанам, закривають чи ні храми. Ректор Київської духовної академії і семінарії УПЦ розповів про спалах у його навчальному закладі: захворілих серед священиків буде багато, адже, як сказав владика Сильвестр, «ані ми, ані медики – не можемо відмовити людині, якщо вона йде до нас зі своїм болем. Тілесним або духовним». Сам він також здав ПЦР-тест, котрий виявився позитивним, як і в кількох його студентів.

– Владика, кажуть, що у Київській духовній академії і семінарії є захворілі на коронавірус. Це правда?

– Так. 14 та 15 квітня, згідно з розпорядженням мера Києва, у гуртожитках нашого навчального закладу провели тестування студентів та викладачів на наявність коронавірусу. 17 квітня повідомили перші результати. В нас – 19 захворілих. Усі вони перебувають у режимі самоізоляції під спостереженням лікарів у гуртожитку Академії.

– Ви також потрапили під удар?

– Так, тест показав позитивний результат. Хоча почуваюся нормально, якихось ознак гострого респіраторного захворювання немає. Температура також не перевищує норму.

– Переживаєте?

– Морально я був готовий до такого розвитку подій, враховуючи, як розвивається ситуація навколо. За себе не переживаю, нехай буде все по волі Божій. Однак, так, хвилююся за тих, хто перебуває у сфері моєї відповідальності – викладачів та студентів. Дуже сподіваюсь на те, що всі, хто захворів, з Божою допомогою якомога скоріше переможуть цю недугу.

– Не боїтесь звинувачень у тому, що, мовляв, заразили студентів і так далі?

– Нормальна людина не шукатиме приводів для того, щоб, користуючись чужою бідою, вилити іншій на голову потік брехні та зловтіхи. Це життя – те, із чим може зустрітись кожен. І добре, що багато хто це розуміє. Наприклад, свого часу ніхто не таврував священика УГКЦ у Тернопільській області, котрий заразився вірусом та мав спілкування з великою кількістю людей. Було зазначено, що він не знав про своє захворювання, і тому звинувачувати його у чомусь – нерозумно.

І це правильно. Ніхто не застрахований від захворювання. Як і від того, щоб ненавмисно не передати її іншому. Якщо у такій ролі, не дай Бог, довелося виступити мені, то щиро прошу мене вибачити.

У цілому ж, вважаю, що звертати увагу на подібні звинувачення є неправильним. Оскільки все одно, за будь-якими обставинами, ті, хто хоче знайти бруд, обов’язково його знайдуть. Так, якщо ти захворів, скажуть – він заразив інших. Якщо не захворів, будуть стверджувати – ну, звісно, начальник, себе уберіг, а своїх підлеглих – ні.

– Деякі ЗМІ, до речі, останні кілька днів дуже уважно відслідковували ситуацію навколо вашої академії. Один з аспектів, котрий їх хвилював – питання про те, чому студенти залишились у Лаврі?

– Ви знаєте, я читав навіть версії про те, що їм погрожували відрахуванням, якщо вони поїдуть додому. Відповідно заявляю – це відверта неправда. Адже ми, навпаки, зацікавлені у тому, щоб відрахувань – з різних причин – було якомога менше. Адже у КДАіС навчаються майбутні священики. І тому ми не можемо самі собі створювати проблему, позбавляючи Церкву її служителів.

Варто також враховувати і той факт, що всі наші студенти вже повнолітні. Вони самі здатні приймати рішення, як їм вчиняти у тій чи іншій ситуації.

– Як збираєтесь боротись із хворобою?

– Покладуся на припис лікарів і стану суворо дотримуватись їхніх вказівок. До речі, медики дуже сході на священиків. Ані вони, ані ми не можемо відмовити людині, якщо вона йде до нас зі своїм болем. Тілесною або духовною. У деяких випадках, як, наприклад, зараз, це може закінчитись і захворюванням. Тому я не здивований тим, що серед інфікованих багато лікарів і священнослужителів.

– Сидячи на карантині, чим плануєте займатись?

– Господь цією хворобою дарував мені можливість приділити час і сили тому, на що протягом навчального року часто не міг реалізувати. Буду читати. Звісно ж, буду молитися. Зокрема, молитись про своїх студентів, викладачів КДАіС та братії Лаври, і всіх, хто нині в Україні хворіє та потребує допомоги. А також за тих, хто лікує та забезпечує догляд за захворілими.

КП в Україні

Схожі публікації